Страшна помста: В Москві станцію метро "Празька" хочуть перейменувати на "Маршала Конєва"

В Росії починається хвиля перейменувань усього «Празького» і «Чеського»

Громадська рада у Міністерстві оборони Росії запропонувала перейментувати московську станцію метро "Празька" на "Маршала Конєва" на тлі дипломатичної суперечки між Росією і Чехією довкола знесення пам'ятника радянському маршалу в Празі. Про це повідомляє Радіо Свобода з посиланням на російські державні ЗМІ

Пропозиція уже надіслана міністру оборони РФ.

 

У раді вважають, що такий крок має стати відповіддю на дії празької влади.

Рада надіслала відповідного листа міністрові оборони Росії Сергію Шойгу.

Голова громадської ради Павло Гусєв заявив: "Громадська рада при Міноборони висунув пропозицію для керівництва міністерства перейменувати станцію метро" Празька "в станцію" Маршала Конєва ". У Празі станція метро "Московська" була перейменована. Я вважаю, що ми не повинні забувати про це. І також ми повинні зберегти пам'ять про нашого маршала"

Подібна ініціатива пролунала також в Тюмені. Місцевий депутат-комуніст на фоні античеської істерії в Росії хоче перейменувати вулицю Празьку іменем маршала Конєва.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.