У Польщі відзначили річницю повстання у Варшавському гетто

Покладанням квітів до місць боїв, а також віртуальною акцією “Нарциси” у столиці Польщі відзначили 77-річчя повстання у Варшавському гетто.

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

 
Фото: twitter.com/MorawieckiM

"77 років тому, 19 квітня 1943 року, у Варшавському гетто вибухнуло повстання, яке стало відповіддю німцям, котрі розпочали його остаточну ліквідацію.

Це було повстання людей, які вирішили, що збережуть свою гідність до кінця, навіть ціною життя – зі зброєю в руках і з піднятою головою", - зазначив у Facebook президент Польщі Анджей Дуда.

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький написав у Twitter, що повстання у гетто було "проявом величезної відваги, але водночас і криком розпачу євреїв, яких щодня вбивали німецькі злочинці".

Опівдні пам'ять загиблих у гетто вшанували звуками автомобільних сирен. У десяти місцях, де точилися бої, було покладено квіти.

У попередні роки в рамках акції "Нарциси" волонтери роздавали вирізані з жовтого паперу квіти, які можна було причепити до вбрання. Цьогоріч в умовах карантину у зв'язку з епідемією Covid-19 до акції можна було долучитися у соцмережах, поставивши спеціальну позначку на аватарці.


ДОВІДКА. Повстання у Варшавському гетто, яке розпочалося 19 квітня 1943 року, стало першим таким актом спротиву в окупованій нацистами Європі. Його було жорстоко придушено упродовж місяця, загинули понад 56 тис. мешканців гетто.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.