Шнур віком 50 тисяч років. Унікальна знахідка розповіла про інтелект неандертальців. ФОТО

У печері у Франції знайшли шматок мотузки віком 50 тисяч років – найдавніший із досі виявлених. Це відкриття ставить під сумнів твердження, що у своїх когнітивних здібностях неандертальці поступалися сучасним людям.

У дослідженні, опублікованому в Scientific Reports, зазначають, що крихітний тришаровий фрагмент шнура, виготовленого з кори, знайшли на кам'яному інструменті, віднайденому в Абрі-дю-Марас, йдеться у матеріалі ВВС. України.

Електронна мікрографія фрагменту мотузки показує переплетені волокна
Електронна мікрографія фрагменту мотузки показує переплетені волокна
ФОТО: PA MEDIA

Це означає, що неандертальці розуміли такі поняття, як пари, множини та числа.

Переплетені волокна є основою для одягу, сумок, сіток і навіть човнів.

Раніше було відомо, що неандертальці – які вимерли близько 40 тисяч років тому – вміли робити дьоготь з березової кори, малюнки та намистини.

Вони також могли користуватись вогнем, жили в укриттях, були вправними мисливцями на великих тварин і свідомо ховали мертвих у могилах.

Зазвичай археологи та палеоантропологи у таких місцях розкопок, як Абрі-дю-Марас, знаходять лише фауністичні рештки чи кам'яні знаряддя. Матеріали, які легко розкладаються, там зазвичай відсутні.

Кам'яний інструмент знайшли у шарі ґрунту віком від 52 до 41 тис. років
Кам'яний інструмент знайшли у шарі ґрунту віком від 52 до 41 тис. років
ФОТО: PA MEDIA

Але команда дослідників з Франції, США та Іспанії виявила фрагмент шнура, що присох до задньої сторони 60-міліметрового кам'яного інструменту.

Шнур, як вважають, виготовили із внутрішньої частини кори хвойного дерева. Він був приблизно 6,2 мм завдовжки та 0,5 мм завширшки.

Три групи волокон відокремили і скрутили за годинниковою стрілкою. Після цього пасма сплели проти годинникової стрілки, щоб утворився шнур.

 
ФОТО: PA MEDIA

У дослідженні, яке очолював Брюс Гарді з Кенійського коледжу в Огайо, дійшли висновку, що виготовлення шнура продемонструвало, що неандертальці мали детальне екологічне розуміння дерев та способів їхнього перетворення на абсолютно інакші функціональні речі.

Згідно з дослідженням, виробництво шнура також передбачає наявність когнітивного розуміння чисел та контекстно-залежної пам'яті – адже для цього потрібно одночасно усвідомлювати кілька послідовних операцій.

Враховуючи нові знахідки неандертальського мистецтва та виробів, їхні когнітивні здібності не поступаються здібностям сучасних людей, кажуть дослідники.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»