У Полтаві відновили розбиті меморіальні дошки загиблим атовцям і Симону Петлюрі

У Полтаві відновили меморіальні дошки полеглим воїнам АТО та Симону Петлюрі, які зловмисники розбили 5 квітня.

Про це повідомляють Новини Полтавщини.

 

Зокрема, тоді була пошкоджена меморіальна таблиця Мирославу Кабушці, встановлена на стіні школи №18, меморіальна таблиця Сергію Лимарю на стіні школи №9, і меморіальна дошка Симону Петлюрі, встановлена на місці колишнього обійстя Петлюр на однойменній вулиці. Також була спроба пошкодити дошку Олександру Горячевському на стіні школи №25.

Тепер всі дошки з антивандального покриття, повідомив у Фейсбук депутат полтавської міської ради Вадим Ямщиков.

"На сьогодні всі дошки відновлено, як і завжди, за кошти полтавських меценатів. Дякую за допомогу колективу кооперативу учасників бойових дій, ТОВ "Деметра Агро-Груп" та небайдужій полтавці, які профінансували відновлення дошки Симона Петлюри", – зазначив він.

Нагадуємо, що у Полтаві в ніч на 5 квітня вандали пошкодили три меморіальні таблиці.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.