Заповідник "Більськ" презентував золото скіфів і календар для потойбічного життя. ВІДЕО

Вже другий відеоролик з нового проєкту "Вітруальний музей заповідника "Більськ" презентували в Facebook. Він присвячений золоту скіфів.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила молодший науковий співробітник історико-культурного заповідника "Більськ", що на Полтавщині, Оксана Дорошенко.

 

"Презентуємо золоті прикраси жіночого головного убору – калафу. Їх знайшли в курганному некрополі, де була похована молода заможна жінка віком до тридцяти років, ще в 1994 році члени полтавської археологічної експедиції під керівництвом Олександра Супруненка.

Бляшки датуються першою половиною IV століття до Р.Х.. Вони штамповані на тонкій золотій фользі у вигляді античного бога виноградарства та виноробства Діоніса з пишними кучерями з повитою на голові пов'язкою.

Культ Діоніса у скіфських племен, що жили на Більському городищі, яке ототожнюється вченими з Гелоном, був досить сильний. Кожна з прикрас має по чотири-п'ять маленьких отворів, нанесених голкою, для пришивання", – розповіла Дорошенко.

"Усі уламки лискованої посудини дивом збереглися під час неодноразових пограбувань протягом багатьох століть. Коли фахівці їх склали до купи, всі були вражені її незвичним геометричним орнаментом, інкрустованим білою пастою, який схожий на космічне небо.

Найімовірніше, це ритуальна посудина з календарем для життя у потойбічному світі", - говорить директор історико-культурного заповідника "Більськ" Ігор Корост.

Ці та інші артефакти, які ще будуть представлені у віртуальному музеї заповідника, зберігаються у його фондах. Сьогодні ми можемо милуватися ними завдяки карантину – співробітники "Більська" під час вимушених канікул зайнялися створенням нового контенту.


ДОВІДКА. Більське городище – історична пам'ятка доби скіфського часу. Городище розташоване на Полтавщині в районі села Більськ і є найбільшим укріпленням скіфської пори у Східній Європі. У давнину воно являло собою типове укріплене поселення. Перші археологічні розкопки тут провели 1906 року.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції