Режисер фільму “Дау” заявляє, що діти під час зйомок плакали не від болю

Російський режисер Ілля Хржановський, якого звинувачують у можливому жорстокому поводженні з дітьми під час зйомок фільму «Дау» в Харкові, заявив, що ніяких дослідів над дітьми не проводили, а їх плач – природна реакція на навколишній світ.

Про це Хржановський сказав в інтерв'ю у програмі "Обережно, Собчак", передає Укрінформ.

 

"Над ними нічого не робили, ніяких дослідів. З усіма цими немовлятами були медсестри і няні – це видно в кадрі. Коли діти плакали, коли їх, там, переодягали, що в принципі властиво, як ми з тобою знаємо, як батьки немовлят. Так? І плач цей не означає вираження болю, а просто реакцію на світ", - сказав Хржановський.

Він підтвердив, що діти, задіяні у зйомках, справді сироти з соцзакладу.

"Це були немовлята з дитячого будинку. Це були немовлята, від яких відмовилися батьки. І мені було важливо саме показати цих немовлят, різних, в тому числі немовлят, які не були абсолютно здорові.

Але це знову-таки погоджено з лікарями, з усілякими установами. Але мені було важливо показати ось цю крихкість людини, з якої незрозуміло що може вирости", - сказав Хржановський.

Від зазначив, що не думав, що його можуть звинуватити в жорстокому поводженні або просто неетичності, але вважає, що нічого не порушив, бо все відбувалося "в легальному полі".


Читайте також:

Скандальний фільм "Дау": кримінал, знущання над дітьми та позиція "Бабиного Яру"

Австралійські українці у В’єтнамській війні

Народились у Німеччині, жили в Австралії, воювали у В’єтнамі на боці США. Матеріали австралійського національного архіву, реєстр ветеранів, журнали бойових дій розкривають крихти інформації про покоління українських мігрантів, яке було створене однією війною та потрапило на іншу.

"Пам’ять може зробити нас людьми, які змінять Україну", - Максим Остапенко

Інтерв’ю з директором "Києво-Печерської лаври" для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Мене 2-річну витягнули з-під мертвої мами". Радіо Свобода побувало в селі Угли, що пережило Волинську трагедію

Сарни ‒ Український інститут національної памʼяті отримав звернення від польської громадянки Кароліни Романовської щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів її родини, яких убили 12 травня 1943 року. УІНП погодив ці пошукові роботи в селі Угли Рівненської області на 2025 рік. Радіо Свобода поїхало в село Угли, що у Сарненському районі Рівненщини, щоб дізнатися, що там нагадує про трагедію 81-річної давнини? Що залишилося у пам'яті місцевих жителів про ті страшні часи в роки Другої світової війни?

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.