У Харкові допитали директора дитбудинку, немовлят з якого знімали у фільмі "Дау"

У Харкові, у зв’язку з відкриттям кримінальних проваджень за фактами можливих катувань, допитали директора обласного будинку дитини №3, вихованців якого 10 років тому задіяли в зйомках фільму Іллі Хржановського «Дау».

Про це розповів кореспонденту Укрінформу прессекретар прокуратури Харківської області Дмитро Чубенко.

 

"Директора будинку дитини №3 вже допитали. Є розуміння того, що дійсно діти з установи були задіяні в зйомках. І зараз вирішується питання щодо доступу до документації будинку дитини та інших процесуальних дій у справі", - повідомив Чубенко.

Що саме повідомила директор, не розголошується.

Як стало відомо Укрінформу, дозвіл на використання кількох дітей у фільмі давав свого часу департамент охорони здоров'я Харківської ОДА.

В обласний будинок дитини №3 (розташовується на вулиці Амосова, 44, у Немишлянському районі міста Харкова) потрапляють діти з різними вадами розвитку, в тому числі й з синдромом Дауна, зокрема, малюка з таким захворюванням брали для зйомок.

Протягом двох днів кореспондент Укрінформу намагалася поговорити з керівником будинку дитини Тамарою Скульською, однак, за словами співробітниці, яка брала слухавку, директор була то "на обході", то "на виїзді в департаменті". На дзвінки на мобільний телефон керівниця також не відповіла.

Читайте також:

Скандальний фільм "Дау": кримінал, знущання над дітьми та позиція "Бабиного Яру"

Режисер фільму "Дау" заявляє, що діти під час зйомок плакали не від болю

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.