На Полтавщині відновили меморіальну дошку майору УПА

У селі Березова Рудка відновили зруйновану меморіальну дошку командиру сотні “Східняки” УПА, уродженцю села Миколі Савченку «Байді»

Про це повідомляє сайт "Новини Полтавщини" з посиланням на в.о.голови Гадяцької РДА Сергія Бондаренка. За його словами, поруч встановили відеокамеру, щоб у майбутньому убезпечитись від зазіхань вандалів. Виготовлення і встановлення дошки і відеоспостереження профінансувала Петрівсько-Роменська ОТГ.

"Гадяцька РДА демонструє єдиний підхід з вшанування пам'яті борців за незалежність. Ми шануємо захисників України різних історичних періодів: УПА, АТО, ООС", – зазначив Сергій Бондаренко.

Нагадаємо, у грудні минулого року вандали зруйнували меморіальну дошку, яка знаходилася на фасаді місцевої школи.

Меморіальну дошку відкрили у 2016 році зусиллями Спілки політв'язнів і репресованих українців у Польщі (саме коштом цієї організації виготовлено дошку), РДА та депутатів районної ради. В урочистостях тоді брали участь учні Березоволуцької школи, мешканці села, посадовці з РДА, співробітник Українського інституту національної пам'яті Павло Подобєд, гості з Польщі.

"У Петрівсько-Роменській ОТГ, зокрема в с. Березова Лука, шанують пам'ять про свого видатного земляка. Це місце пам'яті також є важливим чинником патріотичного виховання місцевої учнівської молоді. Закон України "Про правовий статус та вшанування памяті борців за незалежність України у 20 ст." має наповнюватись реальним змістом, тож я вдячний райдержадміністрації, депутатам і голові ОТГ Валентині Бугайовій за ефективне вирішення проблеми", – сказав регіональний представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

 

Микола Савченко ("Байда") народився 20 лютого 1921 року у с. Березова Лука Гадяцького району Полтавської області у селянській родині. Закінчив десятирічку та керамічний технікум у Миргороді. Під час служби в РСЧА отримав звання лейтенанта, а під час відступу частин Червоної армії залишився на Полтавщині. У кінці 1943 року Микола Савченко перебирається на територію західної України і вступає до лав УПА в Карпатах, де його призначають командиром підрозділу ВО-5 "Маківка" на Дрогобиччині. У серпні 1944-­го Савченко очолив сотню "Східняки", у якій служили колишні червоноармійці, уродженці центральних та східних областей України. Згодом його сотня "Байди" ввійшла до Лемківського загону ВО-6 "Сян". У січні 1945 року сотня перейшла згідно з наказом Головного Військового Штабу УПА на територію північно­східної Тернопільщини. Був  на посаді курінного ад'ютанта й підвищений до старшого булавного, згодом призначений заступником командира 26-го (Лемківського) ТВ "Лемко" та командиром Перемиського куреня.

У серпні 1947 року відділ УПА під керівництвом "Байди" здійснив успішний рейд на Захід. А у 1948 році Микола Лаврінович був обраний командиром частин, що рейдували на Захід, згодом призначений заступником шефа Місії УПА за кордоном. Емігрував до США у 1950 році, де закінчив студії механічного інженерства, працював за фахом. Був активним в УАПЦ, громадському житті, комбатантських організаціях. Петро Миколенко (називав себе саме так, аби не постраждала родина в Україні) став одним із організаторів Об'єднання колишніх вояків УПА в США, обирався кілька разів його Головою. У 1973 році проявив себе з-­поміж ініціаторів створення Торонтського Видавничого комітету "Літопис УПА", став його засновником, членом та співробітником. Помер легендарний командир УПА "Байда" 1 січня 1979 року в Детройті (штат Мічиган, США).

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.