Окупанти знайшли затонулий у 1941 році корабель

Біля берегів анексованого Росією Криму знайшли теплохід «Вірменія», який затонув при евакуації Севастополя у 1941 році

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Виконавчий директор центру підводних досліджень Російського географічного товариства Сергій Фокін повідомив, що біля берегів анексованого Росією Криму знайшли затонулий теплохід "Вірменія".

Теплохід
Теплохід "Вірменія"

"Нам пощастило взяти участь в операції, яка тривала без малого 79 років. Саме стільки виповниться з моменту загибелі теплоходу "Вірменія" восени цього року. Знайти її вдалося завдяки системній роботі наших збройних сил, які впродовж багатьох років прочісували квадрат за квадратом. У результаті знайшли спочатку магнітну аномалію, потім підтвердили, що там дійсно є якийсь об'єкт на дні", – сказав Фокін.

За його словами, роботи проводили на глибині в півтора кілометра.

"Ми знайшли на самому носі корабельний дзвін, на якому вибита назва транспортного судна. Помилка тут виключена абсолютно… Найбільш часта версія про те, що була торпедована одиночним літаком, який випустив дві торпеди – одна з них влучила в носову частину… Так ось, ми тепер уже аргументовано можемо сказати, що це було не зовсім так", – додав Фокін.

Він зазначив, що обводи корпусу не пошкоджені, тому торпедна атака виключена. При цьому і верхня частина, і центральна частина надбудови дуже сильно зруйновані.

"Такі руйнування характерні для бомбардування з повітря. Дійсно, одна з версій, які зустрічаються, зі слів очевидців, що "Вірменія" була атакована ланкою з чотирьох літаків, які скинули бомби в її середню частину. Аргументовано можемо сказати, що теплохід стоїть на ґрунті одним фрагментом. Тонув дійсно швидко. Про це свідчать і характер пошкоджень, і той факт, що достатня кількість ілюмінаторів не була розбита, не залишилася у своїх оправах, а була просто-таки вдавлена всередину. Це характерно для швидкого затонення судна", – розповів Фокін.

Корабель "Вірменія" затонув під час Другої світової війни – 7 листопада 1941 року. Корабель евакуював тисячі людей із Севастополя.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.