В'ятрович дав ДБР свідчення про форум пам'яті жертв Голодомору

Колишній голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович дав свідчення у Державному бюро розслідувань у справі щодо коштів, витрачених на проведення у 2018 році Міжнародного форуму пам'яті жертв Голодомору

Колишній голова Українського інституту національної пам'яті, народний депутат Володимир В'ятрович дав свідчення у Державному бюро розслідувань як свідок у справі щодо коштів, витрачених на проведення у 2018 році Міжнародного форуму пам'яті жертв Голодомору.

 

"Я сподіваюся, що мої достатньо виразні свідчення дали зрозуміти, що справи як такої не існує. Підстав для того, щоб проводити цю справу взагалі немає. Ці кілька десятків сторінок, які були в слідчого, що проводив допит, зібрані станом на тепер, – це, на жаль, дарма витрачений його час, тому що він, виявляється, займається цим декілька місяців.

І зараз цей допит – трохи більше години – це так само, на жаль, витрачений мій час. Я сподіваюся, що і я, і пан слідчий матимемо можливість використовувати свій час більш ефективно і раціонально на благо України...

Я наголошував на тому, що форум відбувався на виконання указу президента від 2016 року, на виконання відповідного розпорядження Кабінету міністрів 2017 року, наказів Українського інституту національної пам'яті. Це був ювілейний захід до 85-их роковин Голодомору, в якому взяло участь близько 700 людей, з них десятки людей – відомі дослідники з-за кордону".

Виконувач обов'язків керівника управління з організації досудових розслідувань Головного слідчого управління ДБР Микола Арманов у коментарі Радіо Свобода заявив: "На допиті, зокрема, ставилися питання фінансового характеру, проте ексголова УІНП повідомив, що нічого з цього приводу не пам'ятає... Не виключено ще одного допиту, якщо буде необхідність, можливо, і не буде необхідності, але це вже в компетенції слідчого".

В'ятрович не бачить підстав для повторного допиту.

У Facebook він також написав: "Проінформував слідчого для чого і як ми організували міжнародний форум пам'яті жертв Голодомору. Певен, що наданої інформації має бути досить, аби закрити цю безглузду справу і не витрачати ані мого часу, ані коштів і часу Державного бюро розслідувань".

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.