В'ятрович дав ДБР свідчення про форум пам'яті жертв Голодомору

Колишній голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович дав свідчення у Державному бюро розслідувань у справі щодо коштів, витрачених на проведення у 2018 році Міжнародного форуму пам'яті жертв Голодомору

Колишній голова Українського інституту національної пам'яті, народний депутат Володимир В'ятрович дав свідчення у Державному бюро розслідувань як свідок у справі щодо коштів, витрачених на проведення у 2018 році Міжнародного форуму пам'яті жертв Голодомору.

 

"Я сподіваюся, що мої достатньо виразні свідчення дали зрозуміти, що справи як такої не існує. Підстав для того, щоб проводити цю справу взагалі немає. Ці кілька десятків сторінок, які були в слідчого, що проводив допит, зібрані станом на тепер, – це, на жаль, дарма витрачений його час, тому що він, виявляється, займається цим декілька місяців.

І зараз цей допит – трохи більше години – це так само, на жаль, витрачений мій час. Я сподіваюся, що і я, і пан слідчий матимемо можливість використовувати свій час більш ефективно і раціонально на благо України...

Я наголошував на тому, що форум відбувався на виконання указу президента від 2016 року, на виконання відповідного розпорядження Кабінету міністрів 2017 року, наказів Українського інституту національної пам'яті. Це був ювілейний захід до 85-их роковин Голодомору, в якому взяло участь близько 700 людей, з них десятки людей – відомі дослідники з-за кордону".

Виконувач обов'язків керівника управління з організації досудових розслідувань Головного слідчого управління ДБР Микола Арманов у коментарі Радіо Свобода заявив: "На допиті, зокрема, ставилися питання фінансового характеру, проте ексголова УІНП повідомив, що нічого з цього приводу не пам'ятає... Не виключено ще одного допиту, якщо буде необхідність, можливо, і не буде необхідності, але це вже в компетенції слідчого".

В'ятрович не бачить підстав для повторного допиту.

У Facebook він також написав: "Проінформував слідчого для чого і як ми організували міжнародний форум пам'яті жертв Голодомору. Певен, що наданої інформації має бути досить, аби закрити цю безглузду справу і не витрачати ані мого часу, ані коштів і часу Державного бюро розслідувань".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.