Онлайн-дискусія про спільний європейський наратив щодо Другої світової війни

4 травня Український інститут в Лондоні та Товариство Генрі Джексона організовує дискусію «Чи потребує Європа спільного історичного наративу про Другу світову війну?»

У рік 75-річчя завершення Другої світової війни розповіді про ті історичні події в різних європейських державах дуже сильно відрізняються. Історичні теми часто стають мейнстрімовими у політиці.

У суперечках навколо Брекзіту опоненти часто апелювали до примарного "німецького контролю" над Європою. У Росії "Велика вітчизняна війна" стала центром сучасної російської ідентичності. Багато держав обмежуються національними версіями подій, оминаючи внесок інших європейців у подолання нацизму. Недооціненими є масштаби трагедії Голокосту на землях між Гітлером та Сталіним.

На початку дискусії Наталія Попович (засновниця "Однієї філософії", співзасновниця Українського кризового медіа-центру) представить дослідницький проект про ключові історичні наративи XX століття у провідних ЗМІ шести європейських країн (Польща, Росія, Україна, Франція, Німеччина, Велика Британія) у 2018-2019 роках.

 

Спікери дискусії:

Сергій Плохій, історик, директор Українського наукового інституту Гарвардського університету

Кшиштоф Чижевський, письменник, філософ, президент фундації "Прикордоння" (Польща)

Брендан Сіммс, історик, Університет Кембрідж

Модератор:

Андріан Каратницький, старший науковий співробітник, співдиректор ініціативи "Україна в Європі", Атлантична рада (США)

Деталі про подію за посиланням.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.