Онлайн-дискусія про спільний європейський наратив щодо Другої світової війни

4 травня Український інститут в Лондоні та Товариство Генрі Джексона організовує дискусію «Чи потребує Європа спільного історичного наративу про Другу світову війну?»

У рік 75-річчя завершення Другої світової війни розповіді про ті історичні події в різних європейських державах дуже сильно відрізняються. Історичні теми часто стають мейнстрімовими у політиці.

У суперечках навколо Брекзіту опоненти часто апелювали до примарного "німецького контролю" над Європою. У Росії "Велика вітчизняна війна" стала центром сучасної російської ідентичності. Багато держав обмежуються національними версіями подій, оминаючи внесок інших європейців у подолання нацизму. Недооціненими є масштаби трагедії Голокосту на землях між Гітлером та Сталіним.

На початку дискусії Наталія Попович (засновниця "Однієї філософії", співзасновниця Українського кризового медіа-центру) представить дослідницький проект про ключові історичні наративи XX століття у провідних ЗМІ шести європейських країн (Польща, Росія, Україна, Франція, Німеччина, Велика Британія) у 2018-2019 роках.

 

Спікери дискусії:

Сергій Плохій, історик, директор Українського наукового інституту Гарвардського університету

Кшиштоф Чижевський, письменник, філософ, президент фундації "Прикордоння" (Польща)

Брендан Сіммс, історик, Університет Кембрідж

Модератор:

Андріан Каратницький, старший науковий співробітник, співдиректор ініціативи "Україна в Європі", Атлантична рада (США)

Деталі про подію за посиланням.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".