У Луцьку викрали історичний символ міста

У Луцьку вандали викрали статуетку символа міста – кликуна, встановлену біля Східноєвропейського національного університету.

Про це повідомляє пресслужба Луцької міської ради.

 

"Невідомим зловмисником було по-варварськи вирвано скульптуру кликуна, що знаходилась біля головного корпусу Східноєвропейського національного університету", – йдеться у повідомленні.

Це не перший подібний випадок у Луцьку. В листопаді 2019 року викрали мініатюрну скульптуру кликуна Зірка, яку встановили за тиждень до того на Театральному майдані. Тоді її вдалося повернути.

Ще раніше, у жовтні 2018 року, двоє вкрали іншу скульптуру кликуна, з вулиці Лесі Українки. Тоді викраденого кликуна також повернули місту.

Мініскульптури встановлюють в Луцьку у рамках започаткованого у 2015 році проекту "Луцький кликун".

Лучан, які можуть володіти будь-якою інформацією щодо крадіжки, просять повідомити поліцію, або зателефонувати в управління туризму та промоції міста Луцької міської ради за номером: 777 956, 777 924. Начальник управління: Катерина Теліпська (тел.: 050 202 81 88).


Довідка. Кликун – давній символ Луцька. В епоху Середньовіччя кликуни повідомляли населенню важливу для містян інформацію. У Луцьку, крім того, кликуни несли нічну варту у замку і "кликали" – постійно перегукувалися, а в разі пожежі чи нападу ворогів били на сполох. Саме ритуал "кликання" обумовив появу місцевої назви – кликун.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".