У Луцьку викрали історичний символ міста

У Луцьку вандали викрали статуетку символа міста – кликуна, встановлену біля Східноєвропейського національного університету.

Про це повідомляє пресслужба Луцької міської ради.

 

"Невідомим зловмисником було по-варварськи вирвано скульптуру кликуна, що знаходилась біля головного корпусу Східноєвропейського національного університету", – йдеться у повідомленні.

Це не перший подібний випадок у Луцьку. В листопаді 2019 року викрали мініатюрну скульптуру кликуна Зірка, яку встановили за тиждень до того на Театральному майдані. Тоді її вдалося повернути.

Ще раніше, у жовтні 2018 року, двоє вкрали іншу скульптуру кликуна, з вулиці Лесі Українки. Тоді викраденого кликуна також повернули місту.

Мініскульптури встановлюють в Луцьку у рамках започаткованого у 2015 році проекту "Луцький кликун".

Лучан, які можуть володіти будь-якою інформацією щодо крадіжки, просять повідомити поліцію, або зателефонувати в управління туризму та промоції міста Луцької міської ради за номером: 777 956, 777 924. Начальник управління: Катерина Теліпська (тел.: 050 202 81 88).


Довідка. Кликун – давній символ Луцька. В епоху Середньовіччя кликуни повідомляли населенню важливу для містян інформацію. У Луцьку, крім того, кликуни несли нічну варту у замку і "кликали" – постійно перегукувалися, а в разі пожежі чи нападу ворогів били на сполох. Саме ритуал "кликання" обумовив появу місцевої назви – кликун.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці