У Страсну пʼятницю в Нотр-Дамі відбудеться перша після пожежі меса

У Страсну пʼятницю (за григоріанським календарем), 10 квітня, у соборі Паризької Богоматері вперше за рік після пожежі проведуть месу.

Про це повідомляє Reuters.

 

На заході будуть присутні лише семеро людей — такі обмеження діють через пандемію коронавірусу. Месу правитиме архієпископ Парижу Мішель Опет.

"Лише кілька священників відвідають меси, які ми проведемо під час Страсного тижня, і люди зможуть стежити за службами по радіо або телебаченню", — пояснив архієпископ.


Нагадуємо, що 15 квітня 2019 року на даху собору Нотр-Дам сталася масштабна пожежа. У результаті було знищено шпиль собору. Водночас багато культурних, історичних та духовних пам'яток вдалося врятувати.

«Симон Петлюра інтернаціоналізує українське питання піснею»: невідома історія тріумфу «Щедрика» в Європі

«Завдяки цій державній інституції генерал Петлюра, керівник нової республіки вирішив спробувати показати світу окремішнє існування та етнічну ідентичність свого народу. – Пише французький критик.
– Які ці люди далекі від нашого мізерного прагматичного менталітету, яка в них відчувається віра! Дві години співу "a capella" іноземною мовою закінчилися чотирикратним викликом на біс – це характеризує найкраще успіх цього вечора».

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Шибениці на Західній Україні на початку 1945 року

Привселюдні страти повстанців на початку 1945 року на території Чернівецької області та України загалом як спроба НКВД подолати опір населення радянським завойовникам. До історії ще одного радянського злочину

Карл XII в Україні. Розповідь кароліна. Частина друга

Відбулася Полтавська битва, про яку багато написали люди, які заздрили Карлу ХІІ і хвалили росіян. Я можу впевнено заявити, що шведи виграли так само, як і росіяни. Росіяни зранку Полтавської битви втратили стільки ж людей, скільки ми втратили наприкінці битви. Якби росіяни виграли так славетно, як вони і їхні прихильники намагаються стверджувати, то вони мали б переслідувати шведську армію. Але армія тільки на другий день перейшла через Дніпро