Меджліс звернувся до Кличка з приводу Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Меджліс кримськотатарського народу написав звернення до очільника Києва Віталія Кличка у зв'язку з Днем пам'яті жертв геноциду кримських татар 18 травня

Як повідомляє Радіо Свобода, голова Меджлісу Рефат Чубаров опублікував на своїй сторінці у Facebook відповідний документ.

Через коронавірус цього року підготовка більшості меморіальних заходів, присвячених пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу стала неможливою. А тому дуже важливе значення має "відповідне оформлення вулиць і площ міста Києва".

Меджліс попросив київського мера дати доручення про "оформлення 18 травня 2020 чорними жалобними стрічками державних прапорів України, встановлених над адміністративними будівлями або на флагштоку біля Київської міської ради, районних рад, структурних підрозділів міської та районної влади (головних управлінь, управлінь самостійних відділів ) і підлеглих їм установ, інших державних і комунальних установ".

Також у документі вказується прохання розмістити на зовнішній рекламі розробленого "Кримським домом" зображення, яке "відображає суть трагедії кримськотатарського народу 18 травня 1944 року".

Крім цього, Меджліс попросив "уникати в день 18 травня 2020 офіційних розважальних масових заходів на вулицях і площах міста".

 

Довідка:

День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу - 18 травня в Україні та світі згадують про жертв депортації кримськотатарського народу з Криму у 1944 році. У цей день з півострова відправили перший ешелон кримських татар. Загалом було депортовано близько 200 тисяч осіб.

У цей день проходять жалобні заходи пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу з Криму.

Згідно з постановою Верховної Ради України, день 18 травня оголошено Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.