Меджліс звернувся до Кличка з приводу Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Меджліс кримськотатарського народу написав звернення до очільника Києва Віталія Кличка у зв'язку з Днем пам'яті жертв геноциду кримських татар 18 травня

Як повідомляє Радіо Свобода, голова Меджлісу Рефат Чубаров опублікував на своїй сторінці у Facebook відповідний документ.

Через коронавірус цього року підготовка більшості меморіальних заходів, присвячених пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу стала неможливою. А тому дуже важливе значення має "відповідне оформлення вулиць і площ міста Києва".

Меджліс попросив київського мера дати доручення про "оформлення 18 травня 2020 чорними жалобними стрічками державних прапорів України, встановлених над адміністративними будівлями або на флагштоку біля Київської міської ради, районних рад, структурних підрозділів міської та районної влади (головних управлінь, управлінь самостійних відділів ) і підлеглих їм установ, інших державних і комунальних установ".

Також у документі вказується прохання розмістити на зовнішній рекламі розробленого "Кримським домом" зображення, яке "відображає суть трагедії кримськотатарського народу 18 травня 1944 року".

Крім цього, Меджліс попросив "уникати в день 18 травня 2020 офіційних розважальних масових заходів на вулицях і площах міста".

 

Довідка:

День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу - 18 травня в Україні та світі згадують про жертв депортації кримськотатарського народу з Криму у 1944 році. У цей день з півострова відправили перший ешелон кримських татар. Загалом було депортовано близько 200 тисяч осіб.

У цей день проходять жалобні заходи пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу з Криму.

Згідно з постановою Верховної Ради України, день 18 травня оголошено Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.