Вийшов офіційний трейлер фільму про українців-переможців Кубка Стенлі

Режисер Володимир Мула зняв документальний фільм «UKE» про легендарних зірок Національної хокейної ліги

У вузькій спортивній галузі - хокеї, існує традиція: заносити прізвища переможців Кубка Стенлі на сам трофей у вигляді інкрустацій. Аналіз переліків таких імен за понад 100 років дав несподіваний результат. Поруч з нащадками британців та французів, що заснували країни США та Канаду, великою за чисельністю йде національність UKE.

 

Прізвища гравців із українським корінням масово зафіксовані на кільцях срібного призу. Автори фільму взяли тріумфаторів різних епох з відверто українськими і відверто не українськими прізвищами. І як у лабораторії перевірили їхню кров на історичному аналізі. І це - абсолютно невідома історія хокейних легенд.

Герої фільму: Брюс Драйвер, Володимир Грецький, Джері Савчук, Джеф Чикрун, Еді Шах, Ерик Нестеренко, Іван Буцик, Іван Грецький, Келлі Груді, Кен Данейко, Орест Кіндрачук, Руслан Федотенко.

Автор сценарію: Микола Васильков, режисер монтажу: Андрій Луннік, оператори: Олег Шевчишин, Дмитро Шиповський, Олександр Терновий, Станіслав Ткачов, консультант: Євген Количев, генеральний продюсер та режисер-постановник: Володимир Мула.

Фільм знятий за підтримки Державного агентства України з питань кіно, Міністерства культури та інформаційної політики України, а також компанії Meest.

Запланована дата релізу - осінь 2020 року.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".