Вийшов офіційний трейлер фільму про українців-переможців Кубка Стенлі

Режисер Володимир Мула зняв документальний фільм «UKE» про легендарних зірок Національної хокейної ліги

У вузькій спортивній галузі - хокеї, існує традиція: заносити прізвища переможців Кубка Стенлі на сам трофей у вигляді інкрустацій. Аналіз переліків таких імен за понад 100 років дав несподіваний результат. Поруч з нащадками британців та французів, що заснували країни США та Канаду, великою за чисельністю йде національність UKE.

 

Прізвища гравців із українським корінням масово зафіксовані на кільцях срібного призу. Автори фільму взяли тріумфаторів різних епох з відверто українськими і відверто не українськими прізвищами. І як у лабораторії перевірили їхню кров на історичному аналізі. І це - абсолютно невідома історія хокейних легенд.

Герої фільму: Брюс Драйвер, Володимир Грецький, Джері Савчук, Джеф Чикрун, Еді Шах, Ерик Нестеренко, Іван Буцик, Іван Грецький, Келлі Груді, Кен Данейко, Орест Кіндрачук, Руслан Федотенко.

Автор сценарію: Микола Васильков, режисер монтажу: Андрій Луннік, оператори: Олег Шевчишин, Дмитро Шиповський, Олександр Терновий, Станіслав Ткачов, консультант: Євген Количев, генеральний продюсер та режисер-постановник: Володимир Мула.

Фільм знятий за підтримки Державного агентства України з питань кіно, Міністерства культури та інформаційної політики України, а також компанії Meest.

Запланована дата релізу - осінь 2020 року.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.