Зеленський хоче встановити чотири дзвони

Президент України Володимир Зеленський ініціює меморіальний проект, у межах якого в чотирьох куточках України буде встановлено чотири дзвони як символи пам’яті, перемоги, миру та єдності

Про ініційований меморіальний проект йдеться у повідомленні на сайті Офісу Президента України.

 

"75 років тому ми здобули перемогу над нацизмом. Знадобилося ще 46 років, щоб ми здобули незалежну Українську державу. І сьогодні вже шостий рік поспіль ми її захищаємо. Це все сторінки нашої історії, які гуртують і роблять нас сильнішими. Сьогодні з вірою в нашу мету я оголошую про проект меморіальних символів. У межах нього ми хочемо встановити в Україні чотири дзвони", – розповів Глава держави у своєму зверненні до українців з нагоди Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Володимир Зеленський повідомив, що перший дзвін – Дзвін Пам'яті – буде встановлено у Луганській області біля першого селища, де у 42-му році почалося звільнення України.

Другий дзвін – Дзвін Перемоги – встановлять на Закарпатті, поруч із місцем, де завершилося вигнання нацистських загарбників.

Ще два дзвони планується встановити в українських Донецьку та Сімферополі.

"Ми віримо і зробимо все, щоб обов'язково настав день, коли буде встановлено ще два дзвони: Дзвін Миру в Донецьку та Дзвін Єдності – у Сімферополі. І в мить, коли в Україні настане мир і ми повернемо своїх людей та свою землю, чотири дзвони одночасно сповістять про цю знакову подію в історії України. І кожний їхній удар закарбує у нашій свідомості: "Пам'ятаймо, що єдність – це запорука нашого миру та нашої перемоги", – сказав Президент України.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.