Cкаути вшанували солдатів Армії УНР і Війська Польського у Здолбунові

Польські скаути відвідали могили солдатів Армії УНР і Війська Польського у Здолбунові

Про це повідомив БФ "Героїка" з посиланням на Таїсію Петрину.

Першим харцери відвідали поховання полтавця, полковника Армії УНР Бориса Магеровського (1885 – 1926). Не оминули увагою і могилу Василя Жука, котрий загинув на сході України у 2015 р.

Наостанок харцери пішли на старе католицьке кладовище у Здолбунові до спільної могили польських солдатів, які у 1920 р. брали участь в обороні міста від більшовицького війська.

Кількома днями раніше лампадки на могилах солдатів Армії УНР і Війська Польського в Здолбунові запалили польський репортер Павел Боболович та український журналіст Дмитро Антонюк. У рамках мультимедійної акції "1920 рік – пам'ять в часи епідемії", яка проводиться для того, щоб нагадати про братерство поляків і українців під час кампанії 1920 року, вони вшанували польських і українських солдатів, учасників боїв із більшовиками 100-річної давнини, що спочивають на кладовищах Волині, Поділля та Галичини.

Влітку 2018 р. на могилі Магеровського фонд "Героїка", за підтримки Здолбунівської міської ради та Юрія Шадого, встановив пам'ятник у вигляді петлюрівського хреста. Над виготовлення пам'ятника працював майстер Олег Собченко.

 
Фото: Ігор Мантицький

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.