Меджліс затвердив план меморіальних заходів

У Меджлісі кримськотатарського затверджені меморіальні заходи, які проводитимуться в Україні, включаючи тимчасово окупований Крим , та в інших країнах світу, напередодні і в день 18 травня - Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

 

Обмежувальні заходи, вжиті у зв'язку з пандемією COVID-19 як в Україні, так і в інших державах, істотно змінили характер та форми меморіальних заходів, що проводитимуться напередодні та в день 18 травня.

Але кримські татари завжди, навіть в самі безвихідні роки вигнання і комендантського режиму не зраджували пам'ять про жертв депортації, ні на хвилину не зупинялись у своїй боротьбі за повернення на свою Батьківщину.

Кримськотатарський народ, зберігаючи власну гідність і відданість своїй землі, і в умовах російської окупації Криму вшануватиме пам'ять жертв геноциду 18 травня 1944 року.

18 травня - День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

(меморіальні заходи, присвячені пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу)

І. Меморіальні заходи, які відбуватимуться у всіх населених пунктах тимчасово окупованого Криму (Україна)

1.1. Покладання квітів до пам'ятників, пам'ятних каменів і пам'ятних знаків, встановлених на вшанування пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Вчинення ДУА (молебну).

Місцеві та регіональні меджліси, активісти кримськотатарського національного руху

18 травня: з 08.00 до 15.00

З огляду на обставини, зумовлені пандемією COVID- 19, церемонії покладання квітів і здійснення ДУА рекомендується проводити невеликими групами в складі 3-5 чоловік, із застосуванням індивідуальних засобів захисту.

1.2. Підняття над житловими будинками або на флагштоках, а також встановлення на балконах квартир кримськотатарських національних прапорів, обрамлених чорною траурною стрічкою.

17 травня (вечір) - 20 травня (вечір)

1.3. "Сюкюнет дак'аси " / "Хвилина мовчання"

18 травня: 12.00 -12.01 за Київським часом.

"Сюкюнет дак'аси" / "Хвилина мовчання" буде оформлена відповідною заставкою (звуки метронома) на екранах українських телевізійних каналів.

1.4. Онлайн-флешмоби, онлайн - акції та інші заходи, які ініційовані та проводитимуться кримськотатарськими громадськими та творчими колективами (без колаборації з російським окупантами та їх прислужниками).

ІІ. Меморіальні заходи, які відбуватимуться на материковій частині території України - у Києві, в окремих обласних і районних центрах 17 -18 травня 2020 року

2.1. XIII сесія Кримського дискусійного клубу. Вебінар на тему: "Визнання геноциду і протидію дискримінації кримськотатарського народу"

15 травня, з 15:00 до 16:30

Експерти: Рефат Чубаров, Голова Меджлісу кримськотатарського народу,

Олівер Лооде, член Постійного Форуму ООН з питань корінних народів 2014-2016роки,

Гульнара Бекірова, історик, к.п.н,

Трохим Луговий, Прокурор кримінального провадження Прокуратури АР Крим,

Александ Позняк, адвокат,

Борис Бабин, д.ю.н., професор 

Модератор: Ескендер Барієв - голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу.

2.2. Спільний ДУА (молебень) (у режимі онлайн) в пам'ять про жертви геноциду кримськотатарського народу

Духовне управління мусульман Криму

17 травня: 21.00

2.3. Покладання квітів до пам'ятних каменів і пам'ятних знаків, встановлених на згадку жертв геноциду кримськотатарського народу. Вчинення ДУА (молебна).

18 травня: з 08.00

Херсонський регіональний меджліс. Херсонський міський меджліс, кримськотатарські громадські та релігійні організації

З огляду на обставини, зумовлені пандемією COVID- 19, церемонії покладання квітів і здійснення ДУА рекомендується проводити невеликими групами в складі 3-5 осіб та з застосуванням індивідуальних засобів захисту.

2.4. "Сюкюнет дак'аси" / "Хвилина мовчання"

18 травня: 12.00 -12.01 за Київським часом.

"Сюкюнет дак'аси" / "Хвилина мовчання" буде оформлена відповідною заставкою (звуки метронома) на екранах українських телевізійних каналів.

2.5.Онлайн-конференція "Вшанування пам'яті жертв геноциду крімськотатарського народу: завдання для української влади и громадянського суспільства"

Організатори: Меджліс кримськотатарського народу, кримськотатарські громадські організації 18 травня 2020 року Час проведення: 14.00 -15.15

Учасники відеоконференції:

Голова Меджлісу кримськотатарського народу, представники обласних і міських органів влади України, історики, політологи, правозахисники, представники місцевих меджлісів, кримськотатарських громадських організацій, культурних центрів.

2.6. Міжнародний траурний онлайн-мітинг, присвячений пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

18 травня

Початок - 16.00, завершення - 17.30 за Київським часом

Модерація Міжнародного траурного мітингу здійснюватиметься Меджлісом кримськотатарського народу. Міжнародний траурний мітинг буде вестися кримськотатарською та українською мовами. Виступи відбуватимуться кримськотатарською, українською, англійською та турецькими мовами. Міжнародний траурний онлайн-мітинг проводитиметься на базі хмарної платформи ZOOM з одночасною трансляцією в соціальних мережах і ТВ каналах.

2.7. "Спільний Біль. Спільна історія". Онлайн-дискусія до Дня пам'яті жертв геноциду крімськотатарського народу.

18 травня. Початок о 19.00

Спікери: Рефат Чубаров, Нар 'їман Джеляль, Ґульнара Бекірова, Мирослав Маринович, Вікторія Середа.

Модератор: Олександр Зінченко.

2.8. Вебінар на тему "Депортація кримськотатарського народу та етнічних спільнот Криму: радянський злочин, що має продовження (до Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу).

18 травня 14.00-15.30

Організатор : Український інститут вивчення Голокосту "ТКУМА"

Спікери: Гульнара Бекірова,Сергій Громенко, Ігор Щупак

2.9. Меморіальні заходи в містах Дніпро, Вінниця Львів, Луцьк, Одеса, Херсон, Генічеський район Херсонської області проводитимуться відповідно до планів, які готуються у взаємодії з Меджлісом кримськотатарського народу місцевими меджлісами (Херсон і Херсонська область), кримськотатарськими громадськими організаціями та активістами кримськотатарського національного руху.

ІІІ. Меморіальні заходи в Канаді, Литві, Польщі, Румунії, США, Туреччині проводитимуться організаціями кримськотатарської діаспори у взаємодії з дипломатичними установами України за кордоном та організаціями української діаспори.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.