Припинити провокативне прославляння підрозділу "Беркут". Заява Музею Майдану

Національний меморіальний комплексу Героїв Небесної сотні – Музей Революції гідності виступив з офіційною заявою «щодо провокативних дій, які загрожують національній безпеці та нівелюють засадничі цінності правової суверенної держави»

 
Бійці спецпідрозділу "Беркут" на вулиці Михайла Грушевського в Києві під час Євромайдану
Reuters

Музей Майдану відреагував на відкриття на Черкащині музейної експозиції, присвяченої спецпідрозділу "Беркут".

У спеціальній заяві там нагадали про роль "Беркуту" у протистоянні на Майдані у 2013-2014 рр.

"Нагадуємо, що саме цей спецпідрозділ МВС України здійснив жорстоке побиття мирних протестувальників у листопаді 2013 року, що спричинило вихід на вулиці мільйонів громадян із вимогою покарання винних і дало початок Революції Гідності.

Нагадуємо про прицільну стрільбу по протестувальниках на вулиці Михайла Грушевського в січні 2014 року, зокрема по журналістах, які виконували службові завдання у спеціально маркованих жилетах. Про кадри знущання та тріумфального фотографування своїх жертв. Про світлошумові гранати з доданим до них шротом для максимального ураження протестувальників там само, на Грушевського.

Нагадуємо про те, як 18 лютого "Беркут" пліч-о-пліч із бандитами злагоджено нападав, як нівечив і вбивав беззбройних громадян.

Нагадуємо про тисячі поранених пострілами з травматичної та вогнепальної зброї й потерпілих унаслідок застосування гранат, газів або жорстокого побиття, про викрадення громадян із лікарень і дальше катування їх у міліцейських відділках.

Нагадуємо врешті про Небесну Сотню – жоден із загиблих не був бойовиком, не мав зброї, і єдиною причиною їх загибелі була участь у протесті з вимогою зупинити свавілля влади, захистити державну незалежність України та її демократичне майбутнє. Нагадуємо про цинізм дій спецпризначенців та специфічний "почерк" прицільного вогню на ураження стосовно беззбройних мітингувальників.

Боротьба з протестувальниками неодноразово супроводжувалася наругою над державним прапором і державною мовою, в чому також виявлявся антидержавний та антинародний характер тогочасних силових структур" - йдеться у заяві Музею.

Музей Майдану готовий надати межирицькому музею, де відкривалась виставка про "Беркут", "докази злочинного характеру дій силовиків із метою ліквідації мирного протесту".

Також меморіальний комплекс-музей Героїв Небесної сотні – Музей Революції гідності закликав Державне бюро розслідувань і Службу безпеки України перевірити факти щодо вшанування "Беркуту", надати їм юридичну оцінку та вжити відповідні заходи.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.

Прожекти Лаврентія Берії. Уривок з книги Богдана Гориня "Під ковпаком окупантів"

Лаврєнтій Берія — великий фахівець з удосконалення концлагерів ГУЛАГу — після смерти Сталіна раптом із деспота перетворився на "ліберала", захисника несправедливо репресованих, покривджених. Таке перетворення жорстокого чекіста на ліберала не було випадковим: Берія був сповнений віри, що наблизився той час, коли саме він очолить велику державу СССР, тому вирішив змінити про себе громадську думку.