У Львові відкрили мурал, присвячений Борису Возницькому. ФОТО

З нагоди Міжнародного дня музеїв у Львові відкрили мурал із зображенням патріарха музейної справи сучасної України Бориса Возницького. Це перший зі 6 творів мистецтва, які мають з’явитись на багатоповерхівках міста.

Про це інформує Гал-Інфо із посиланням на прес-службу ЛМР.

 
ФОТО: Роман Балук, ЛМР

Мурал відкрили на стіні будинку № 2 на вул. С. Петлюри. Він присвячений Борису Григоровичу Возницькому — українському мистецтвознавцю, директору Львівської галереї мистецтв, академіку Української академії мистецтв, Герою України (2005), лауреату Національної премії імені Тараса Шевченка (1990), заслуженому працівнику культури України та Польщі, президенту Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ICOM), доктору honoris causa.

Відкриття муралу символічно провели в Міжнародний день музеїв, оскільки Борис Возницький по праву вважається патріархом музейної справи сучасної України.

 
ФОТО: Роман Балук, ЛМР

"Сьогодні — Міжнародний день музеїв, а цей мурал присвячений Борису Григоровичу Возницькому — нашому патріарху музейництва.

Цей мурал створили митці кафедри сакрального мистецтва, монументального живопису Академії мистецтв. Над цим малюнком впродовж 2,5 тижнів працювало 5 художників на чолі із Святославом Владикою", — розповіла Христина Береговська, керівниця управління культури Львівської міської ради.

"Саме у цьому будинку розташована перша квартира у Львові, яку отримав Борис Возницький. Це було у 1972 році, коли цей будинок тільки побудували. Ми з батьком сюди переїхали і проживали. Дуже приємно, що саме на цьому будинку зображено мого батька.

Особисто мені дуже подобається цей малюнок, і не лише тому, що це мій батько. Я оцінюю його як історик мистецтва. Мені подобається і композиція, і кольори, і лаконічність", — сказала Лариса Возницька-Разінкова, донька Бориса Возницького.

"В Львівській міській раді прийняли програму "Генії з мікрорайонів". Вона передбачає, щоб в шести районах Львова зобразити маловідомих для самих львів'ян, проте відомих в світі постатей.

 
ФОТО: Роман Балук, ЛМР

Ми розпочали малювати мурали у час пандемії та вже відкрили зображення Бориса Возницького. Наступними будуть мурали із Василем Сліпаком, Андреєм Шептицьким та ін. В цьому році передбачається зображення 6−8 муралів у Львові", — додала Христина Береговська.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.