Круглий стіл «Коли музей стає полем битви». АНОНС

У вівторок, 26 травня, відбудеться круглий стіл «Коли музей стає полем битви».

 

Участь у заході візьмуть українські музейники, історики, мистецтвознавці. Організовує захід Український інститут національної пам'яті.

Захід відбудеться онлайн. Трансляцію можна переглянути на офіційній фейсбук-сторінці Інституту. Початок – о 12:00.

В умовах російсько-української війни в Україні загострюється боротьба за національну ідентичність та доступ до історичної справедливості. Музеї стають епіцентром світоглядних конфліктів, результати яких визначатимуть не лише питання пам'яті про минуле, але і майбутньої траєкторії розвитку суспільства. Саме тому Український інститут національної пам'яті запрошує спільноту долучитися до круглого столу і разом осмислити та обговорити найбільш резонансні історії музеїв, що стали свого роду полем битви – за цінності, за ефективне управління, за збереження історичної пам'яті, за чесну світоглядну оптику.

Захід має стати першим в межах широкого національного діалогу, який торкнеться найбільш знакових українських прецедентів, а також дозволить порівняти їх із відповідними міжнародними кейсами. Проєкт ініційовано з метою заохочення проактивної та відповідальної позиції державних та недержавних інституцій, що працюють із питаннями історичної пам'яті.

За визначенням Міжнародної ради музеїв (ІСОМ) музей – це інституція, яка слугує суспільству та його розвиткові, і для цього збирає, зберігає, досліджує, популяризує та експонує спадщину людства. Відтак сучасна музейна інституція має бути поліфонічним інклюзивним простором для діалогу про минуле та майбутнє, який сприяє розвитку демократії. Беручи участь у вирішенні конфліктів і опрацюванні викликів сьогодення, музеї зберігають артефакти для суспільства, захищають різноманітні спогади для майбутніх поколінь та гарантують людям однакові права та рівний доступ до спадщини.

Наскільки із цими задачами справляються українські музеї? Якими сьогодні є ключові виклики для них на рівні громад та на національному рівні? Якою є їх місія у формуванні та впровадженні проактивної та відповідальної політики національної пам'яті? Наскільки музеї спроможні стати майданчиками переосмислення історії, діалогу і захисту цінностей? Чи існує загроза, що музеї можуть бути отрутою для суспільства і чи можна отруту перетворити на ліки?

Детальніше з розкладом події, напрямками роботи та списком учасників можна ознайомитися на сайті Інстититу.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.

Аркадій Жуковський. Рецензія від органів КГБ

12 січня 2022 року відзначається 100-річчя від дня народження науковця, енциклопедиста, історика, краєзнавця, картографа, культуролога, іноземного члена Національної академії наук України, багаторічного голови Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) в Європі Аркадія Жуковського

«Генеральний погром»: як це було

12 січня виповнюється 50 років від дня найбільшої репресивної акції проти українських дисидентів, коли одночасно було заарештовано більшість відомих представників національно-демократичного руху і розпочався так званий «генеральний погром» українського шістдесятництва

Провал Ярослава Добоша або «бий своїх, щоб чужі боялися»

4 січня 1972 року о 21.20 у потязі № 7 «Москва–Прага» на прикордонному пункті Чоп був затриманий бельгійський турист Ярослав Добош. Ця подія стала доленосною для багатьох українських дисидентів. Вона детонувала заздалегідь підготовлену КҐБ хвилю репресій, яку в таємних документах назвали операцією «Блок». Упродовж 1972–1973 рр. було заарештовано 89 дисидентів. З них 28 у Києві та 13 – Львові. Зазвичай засуджені отримували по 5–7 років ув’язнення. Масштаби репресій перевищили аналогічні процеси над «шістдесятниками»