Наш обов'язок - вшанувати жертв розстрілів у Бабиному Яру

Цього року Україна відзначатиме 80-ті роковини початку масових розстрілів у Бабиному Яру. Наш обов’язок – гідно вшанувати пам’ять жертв цього злочину нацистського режиму незалежно від їхньої національності, віросповідання чи політичних поглядів – євреїв, ромів, українських націоналістів, полонених червоноармійців, кожного, чий земний шлях обірвався в Бабиному Яру

Замість системної державної політики з меморіалізації Бабиного Яру бачимо проштовхування владою приватного проєкту, в якому ключову роль відіграють російські олігархи, варварське будівництво на території цвинтаря та інші провокаційні дії.

Мета Москви очевидна - через проєкт російських олігархів, закамуфльований під "міжнародний", втягувати Україну в російсько-радянський простір деформації пам'яті. І водночас провокувати конфлікт, щоб звинуватити Україну і українців в антисемітизмі. Але для чого українська влада допомагає державі-агресору втілити цей сценарій?

 

Разом з тридцятьма колегами з різних фракцій зареєстрував у Верховній Раді проєкт постанови "Про додаткові заходи з ушанування пам'яті жертв трагедії Бабиного Яру та Голокосту".

Цей проєкт доручає уряду:

невідкладно розширити межі та охоронні зони національного заповідника "Бабин Яр", внести всі об'єкти, пов'язані з ушануванням жертв злочинів нацистського та комуністичного режимів на цій території, до реєстру нерухомих пам'яток України;

затвердити державну Концепцію розвитку меморіалізації Бабиного Яру, розроблену фахівцями-істориками на замовлення мінкульту і національного заповідника;

на основі цієї концепції розробити державну програму, що передбачатиме як належне фінансування з бюджету, так і можливість приватних пожертв.

Не менш важливим у проєкті постанови є пункт про неприпустимість участі в будь-якій формі в реалізації заходів із вшанування жертв Бабиного Яру представників держави-агресора, у тому числі через підставні організації.

Розгляд цієї постанови в парламенті чітко покаже, хто справді дбає про збереження і вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру, а хто працює на московський сценарій. Хочу вірити, що здоровий глузд і відповідальність 

Сергій Громенко: Історія російського імперіалізму і колоніалізму (чернетка гранднаративу). Частина І

Початки російського імперіалізму і колоніалізму старші за власне російську державність. Коріння цих феноменів лежать в добі слов'янської/руської експансії на фіно-угорські, балтські та тюркські землі північного сходу Європи. Історично неслов'янське, але слов'янізоване у VІ — ХІІ ст. межиріччя Оки і Волги ("Залісся") стало ядром майбутньої російської держави.

Олена Білозерська: Усе життя у боротьбі за Україну. Пам'яті Миколи Карпюка

19 вересня на фронті загинув колишній політв'язень Кремля, громадський і політичний діяч, співзасновник УНА-УНСО Микола Карпюк.

Олексій Мустафін: Коли краплі стають дощем. Кейт Шеппард і її боротьба за право жінок обирати

Чи можна назвати загальнонаціональними вибори, в яких не може взяти участь половина, якщо не більше, мешканців відповідної країни? Подібні запитання сьогодні можуть видаватися дивними. Але, скажімо, ще півтора століття тому - в жодній країні світу! - права голосувати не мали жінки. І першими домоглися можливості обирати своїх представників до парламенту не європейки і не американки. А мешканки Нової Зеландії – тоді ще британської колонії. У 1893 році.

Наталія Загоруйко: "Радянський Союз змусив Європу об'єднатися, щоб врятувати себе..." Про відлуння книги Бенна Стайла "План Маршалла. Світанок Холодної війни" у наш час

У мемуарах про Другу світову Вінстон Черчилль із великою вдячністю згадує американського генерала Джорджа Маршалла, який "дав своє ім'я дивовижному планові економічної допомоги та взаємної співпраці між шістнадцятьма вільними європейськими кранами. Ці вигоди були запропоновані й совєтському блокові, але їх відкинули. Організація європейської економічної співпраці найбільше прислужилася нам усім. Але без потужної доларової допомоги, забезпеченої американською адміністрацією, незважаючи на деяку ворожість із боку частини Конгресу, Європа цілком могла б скотитися до руїни і злиднів, серед яких насіння комунізму проросло б з убивчими темпами".