Мешканець Вінниччини колов свиней давньоруським списом

У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї зберігається вістря списа Х-ХІІ століття, яке донедавна слугувало мешканцю одного з навколишніх сіл знаряддям для забою свиней.

Про дивний експонат йдеться у повідомленні на Facebook-сторінці музею, передає Vlasno.info.

 

"Що може об'єднувати зображення давньоруських воїнів та свинини? Відповідь: один із експонатів нашого музею. Дійсно дивний і дещо моторошний.

Предмет у 2019 р. передав до музею мешканець с. Грушківці Калинівського району. Це – вістря списа, яке було випадково знайдене жителями села. Такий тип озброєння характерний для кінця Х–ХІІ ст. Але на початку ХХІ ст. йому знову довелося випити крові.

Предмет зберігся у настільки чудовому стані, що до нього доварили стрижень з різьбою, зробили руків'я і почали використовувати як швайку для забою свиней", - йдеться у повідомленні.

У музеї зазначають, що поряд з с. Грушківці зберіглися залишки укріплень давньоруського часу. Давнє городище було відкрите в середині ХХ ст. доцентом Вінницького педінституту к. і. н. Павлом Хавлюком.

За даними досліджень, воно споруджене слов'янами у Х–ХІ ст. і використовувалось до періоду пізнього середньовіччя.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.