Нардеп-"слуга" Брагар запропонував скасувати уроки історії для 5 класу

Скасувати уроки історії у п’ятому класі запропонував нардеп із фракції “Слуга народу” Євген Брагар.

Про це йдеться у його депутатському зверненні на ім'я в.о. міністра освіти і науки Любомири Мандзій, передає Новинарня.

 

Копію документа нардеп опублікував на сторінці у Facebook але потім через деякий час видалив.

Брагар пояснив, що йому відомо про "суспільний резонанс", який виник під час трансляції телеуроків з історії України для п'ятикласників.

Він оцінив навчальний курс як неінформативний та поверхневий, а під час викладання фактів з історії України вчителі начебто користуються власними оціночними судженнями.

 

"Пропоную скасувати цей курс у 2020−2021 навчальному році", - вимагає Брагар у депзверненні й посилається при цьому, нібито, на скарги батьків.

Нардеп вважає, що викладання історії в 5 класі переобтяжує навчальну програму учнів.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.