В Росії заборонили поширювати інформацію із сайту Лікбез

Російський суд вніс сайт Лікбез до спеціального реєстру Роскомнадзору

Наримановський районний суд в Росії виніс ухвалу внести сайт Likбез.Історичний фронт в офіційний реєстр сайтів, з яких заборонено поширювати інформацію в Росії.

При цьому суд вирішив не обмежувати доступ до сайту. Відповідний запис зроблено на сайті Роскомнадзору.

 

Раніше, у 2011 та 2015 роках у цьому ж реєстрі рішенням судів у Москві та Красноярському краї появився сайт Інституту історії України НАН України з приміткою "обмежено доступ до сторінки".

Довідково:

likбез. Історичний фронт — громадський просвітницький проєкт з популяризації історії України та протидії російській історичній пропаганді. Виник у 2014 році. Координатор проєкту — Кирило Галушко. Учасники проєкту взяли участь у більш, ніж 30 виданнях, відвідали з публічними лекціями бл. 40 міст і сіл України, військових частин, навчальних закладів, вони є регулярними учасниками теле- та радіопередач і проєктів, є консультантами та учасниками художньо-документальних фільмів. Видання проєкту відзначені на львівському "Форумі видавців" та рейтингу "Книжка року".

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.