Басівське городище скіфів пошкодили чорні археологи

Співробітники заповідника «Посулля» виявили пошкодження археологічної памʼятки скіфської доби

5 червня співробітники державного історико-культурного заповідника "Посулля" візуально обстежили пам'ятку національного значення, городище кінця VI – поч. ІІІ ст. до н.е. Загальна площа Басівського городища близько 170 га. Це - друге за розмірами на території лівобережної лісостепової України. Про це у мережі Фейбук повідомив Антон Корж.

При обстеженні виявлено нелегальні розкопи чорних археологів, які завдали шкоди памʼятці.

"Побачене заставляє волосся ставати дибки. Масштаби грабунку пам'ятки вражають. Книгу нашої давньої історії нещадно шматують, безжалісно вириваючи сторінки, які вже ми не зможемо вклеїти. … Площа поруйнованої частини сягає декілька сотень метрів квадратних при глибині від 0,2 до 1 і більше метрів. Це жах. І в цих умовах ми спостерігаємо відчутне зменшення фінансування культури" - зазначив Антон Корж.

За фактом руйнування пам'ятки складено акт. Готується чергова заява до правоохоронних органів.

 
 

"Важливо не робити з пам’яті божество", - Євгеній Стасіневич

Публічне інтерв'ю з літературним критиком Євгенієм Стасіневичем у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.