У Швеції розкрили вбивство прем'єра Улофа Пальме 1986 року

У Швеції оголосили результати розслідування убивства прем’єр-міністра Улофа Пальме, якого застрелили на вулиці 34 роки тому

У Швеції оголосили результати розслідування убивства прем'єр-міністра Улофа Пальме, якого застрелили на вулиці 34 роки тому.

Спеціальну заяву сьогодні зробив прокурор Крістер Петерссон, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Expressen.

 

Пальме був застрелений 28 лютого 1986 року, після того, як він і його дружина Лісбет Пальме вийшли з кінотеатру в Стокгольмі. Вона була поранена під час нападу і пізніше упізнала стрільця - злочинця Крістера Петтерссона (за дивним збігом обставин майже ідентичне ім'я має прокурор у цій справі). Він був засуджений за вбивство Пальме, але пізніше вирок скасували, а вбивство залишалося нерозгаданою таємницею.

Сьогодні прокурор оголосив, що вбивство скоїв Стиг Енгстрьом. Він працював у страховій компанії Skandia поблизу місця вбивства, його допитували як свідка у перші дні слідства. Але як потенційного підозрюваного його почали розглядати лише кілька років тому.

Енгстрьом скоїв самогубство у 2000 році, а це означає, що йому не можуть висунути звинувачення. Було висловлено припущення, що Енгстрьом вбив Пальме через ліві погляди прем'єр-міністра.

Він брехав про моменти після вбивства, навіть стверджуючи, що намагався реанімувати Пальме. Згодом з'ясувалося, що він проходив навчання зі зброєю.

"Оскільки Стіг Енгстрьом помер, я не можу пред'являти звинувачення і не проводитиму допитів. Тому я вирішу закрити попереднє розслідування", - заявив прокурор.

Швеція поновила розслідування вбивства Пальме у 2016 році. Очолив нове розслідування головний прокурор Стокгольма Крістер Петерссон. Він понад 20 років займається розслідуванням гучних справ, в тому числі вбивства в 2003 році міністра закордонних справ Анни Лінд, яку зарізали в універмазі.

Попередній підозрюваний у справі про вбивство прем'єра Петтерссон був дрібним злочинцем і наркоманом, якого упізнала вдова прем'єра.

За кілька місяців апеляційний суд звільнив підозрюваного, відхиливши докази прокуратури. Петтерссон помер в 2004 році, за даними шведських ЗМІ, він зізнався у вбивстві перед останньою сповіддю.

 

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.