У Швеції розкрили вбивство прем'єра Улофа Пальме 1986 року

У Швеції оголосили результати розслідування убивства прем’єр-міністра Улофа Пальме, якого застрелили на вулиці 34 роки тому

У Швеції оголосили результати розслідування убивства прем'єр-міністра Улофа Пальме, якого застрелили на вулиці 34 роки тому.

Спеціальну заяву сьогодні зробив прокурор Крістер Петерссон, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Expressen.

 

Пальме був застрелений 28 лютого 1986 року, після того, як він і його дружина Лісбет Пальме вийшли з кінотеатру в Стокгольмі. Вона була поранена під час нападу і пізніше упізнала стрільця - злочинця Крістера Петтерссона (за дивним збігом обставин майже ідентичне ім'я має прокурор у цій справі). Він був засуджений за вбивство Пальме, але пізніше вирок скасували, а вбивство залишалося нерозгаданою таємницею.

Сьогодні прокурор оголосив, що вбивство скоїв Стиг Енгстрьом. Він працював у страховій компанії Skandia поблизу місця вбивства, його допитували як свідка у перші дні слідства. Але як потенційного підозрюваного його почали розглядати лише кілька років тому.

Енгстрьом скоїв самогубство у 2000 році, а це означає, що йому не можуть висунути звинувачення. Було висловлено припущення, що Енгстрьом вбив Пальме через ліві погляди прем'єр-міністра.

Він брехав про моменти після вбивства, навіть стверджуючи, що намагався реанімувати Пальме. Згодом з'ясувалося, що він проходив навчання зі зброєю.

"Оскільки Стіг Енгстрьом помер, я не можу пред'являти звинувачення і не проводитиму допитів. Тому я вирішу закрити попереднє розслідування", - заявив прокурор.

Швеція поновила розслідування вбивства Пальме у 2016 році. Очолив нове розслідування головний прокурор Стокгольма Крістер Петерссон. Він понад 20 років займається розслідуванням гучних справ, в тому числі вбивства в 2003 році міністра закордонних справ Анни Лінд, яку зарізали в універмазі.

Попередній підозрюваний у справі про вбивство прем'єра Петтерссон був дрібним злочинцем і наркоманом, якого упізнала вдова прем'єра.

За кілька місяців апеляційний суд звільнив підозрюваного, відхиливши докази прокуратури. Петтерссон помер в 2004 році, за даними шведських ЗМІ, він зізнався у вбивстві перед останньою сповіддю.

 

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.