На Львівщині зчинився скандал навколо ремонту будинку ХІХ століття

У селі Созань Старосамбірського району на Львівщині провели ремонт фасаду будівлі місцевого психоневрологічного інтернату. За відгуками будинок австрійської доби втратив автентичність, а його вигляд зіпсовано

10 червня Старосамбірська районна рада на своїй сторінці у Фейсбуці повідомила про завершення ремонту будівлі психоневрологічного інтернату у селі Созань. На це витратили 274,6 тис.грн.

Повідомлення супроводжувалось фото будівлі до та після ремонту.

 

Зображення викликали шквал критики через втрату будівлею автентичності. Виявилось, що відремонтована будівля зведена приблизно у 1848 році.

Будівля в ході ремонту була утеплена пінопластом. Також знесено балкон та приховано псевдовікна. Унаслідок цього будинок втратив вигляд "історичного" і тепер виглядає як новозбудований.

Заступник голови Львівської облдержадміністрації Юрій Холод зауважив, що це приміщення не вважається памʼяткою історії чи архітектури. І додав: "вірогідно, що ця будівля заслуговує бути пам'яткою. Розпочати процедуру внесення його (і подібних споруд) до числа нововиявлених пам'яток може кожен орган місцевого самоврядування. Ініціатором може стати також і громадська структура. Навіть тепер не пізно створити комісію та обстежити, чи післявоєнна реконструкція і свіжі ремонти ще не перекреслили такої перспективи".

Далі йшло пояснення, що органам місцевого самоврядування невигідно клопотатися про надання історичним спорудам статусу памʼяток,адже це значно здорожчує їх ремонт та утримання.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.