DIASPORIANA врятована. На рік?

Найбільша електронна бібліотека світової україніки DIASPORIANA зібрала необхідні кошти для існування. Зібрали за 5 годин.

"Дякую усім, хто відгукнувся! – написав на сторінці у facebook засновник проєкту DIASPORIANA Олег Богуславський, – За 5 годин зібрали 30 000! Проєкт продовжується!"

Після нашої вчорашньої публікації "Електронна бібліотека DIASPORIANA припиняє роботу" у соціальних мережах почалася нова хвиля збірки.

Вже за перші години після публікації необхідна сума була зібрана.

"Зараз надійшло вже близько 53 000 гривень! – повідомив "Історичній правді" Олег Богуславський, - Руки опускалися. Але ми – українці – в останній момент, коли припікає, гуртуємося і робимо те, що належить зробити!"

Надійшло кілька десятків пожертв від 10 до 2000 гривень. Зібрані кошти будуть використані для оплати хостінгу, закупки та оцифрування нових видань.

DIASPORIANA ближчим часом опублікує докладнішу інформацію про результати збірки.

 
На сайті DIASPORIANA можна знайти електронні версії більше 20 000 видань

Нагадуємо, DIASPORIANA – одна з найбільших електронних бібліотек видань світової україніки, що надає відкритий доступ до близько 20 000 видань. Існує завдяки волонтерським зусиллям і пожертвам.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.