"Війна - не привід для свята": акція проти параду у Москві

Під посольством Росії у Києві активісти проводять акцію "Трагедія для світу – свято для Росії"

Участь у ній бере понад 10 осіб, повідомляє кореспондент Укрінформу

 
Укрінформ

.

Активісти, зокрема, й історики тримають у руках плакати із надписами: "Парад перемоги" це не вибачення за напад на Польщу", "Війна - не привід для свята", "Ні повторенню помилок історії", "Гітлер і Сталін – винуватці Другої світової війни", "більш як 300 тисяч руських "героїв" воювали в рядах нацистської Германії" та інші.

На металевій огорожі перед посольством прикріплено плакат із надписом "Україна – не Росія".

Акція покликана нагадати про участь СРСР у розв'язуванні Другої світової війни і проводиться з нагоди параду Перемоги у Москві.

Як зазначалося у анонсі акції, всупереч російській пропаганді, пам'ять про жертви Другої світової війни вшановується українцями на належному рівні.

Поруч перебувають правоохоронці, зокрема, поліція діалогу.

Як повідомлялося, парад Перемоги, який традиційно проходить в РФ 9 травня, через ситуацію з коронавірусом перенесено на 24 червня.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.