Принстонський університет вирішив прибрати імʼя президента США Вільсона з однієї зі своїх будівель

Принстонський університет на фоні антирасистських протестів вирішив змінити імʼя однієї зі своїх будівель, названої на честь президента Вудро Вільсона.

Про це пише The Бабель із посиланням на BBC.

 

Президент Принстона Крістофер Ейсґубер заявив, що "расизм Вільсона був значним навіть за мірками того часу". Він додав, що опікунська рада закладу дійшла висновку, що "расистські погляди та політика Вільсона роблять його імʼя неприйнятним для назви будівель університету". Імʼя президента втратить також гуртожиток вишу.

Будівлю перейменують у Принстонську школу міжнародних відносин. Через схожі причини на початку червня університет Монмута в Нью-Джерсі також прибрав імʼя Вудро Вільсона з однієї зі своїх будівель.


У чому звинувачують Вільсона?

Свого часу 28-й президент США очолював Принстонський університет. У 1919 році він став лауреатом Нобелівської премії миру за миротворчі зусилля в Першій світовій війні, був одним із ініціаторів створення Ліги Націй.

Попри це, Вільсона звинувачують у расизмі. Зокрема, йому закидають підтримку сегрегації і запровадження її у кількох федеральних відомствах. Також Вільсона звинувачують у виключенні чорношкірих студентів з Принстона, а також у схвальних відгуках про Ку-клукс-клан.

ОУН і Тайвань проти комуністів та Пекіна

Наприкінці 1956 року з Великої Британії відбув корабель у Південно-Східну Азію, на борту якого перебували Юліан Заблоцький (керівник дипломатичної місії) та Володимир Косик (заступник керівника). До Тайбею, столиці острова, вони прибули 25 лютого 1957 року

«Людина, що не має померти». Міф про Муссоліні

Зачарованість італійців своїм дуче тривала довго, але вщент розбилася через руйнівний результат воєнних операцій

«Расстрелян за националистическую деятельность…»: таємниця смерті Петра Франка

Петро Франко був розстріляний. Однозначно, що сталося це не швидше 6 липня 1941 р… Про конкретну дату страти поки що залишається лише здогадуватися…

Як Василя Стефаника було врятовано від страти

Я йому представився й сказав, що їдемо на розмову в "пруському" штабі, висловив я при тому надію, що все буде тепер добре, судячи по прихильних словах шефа штабу. Стефаник одначе приймав мої слова холодно, а вкінці запитався мене на ходу до авта:
— Коли Ви кажете, що Ви УСС, то скажіть мені, чи мене зараз розстріляють, чи ще будуть мучити?!..