Усі розділи
Допомогти проекту

Рада закликала міжнародну спільноту визнати геноцид кримських татар і тиснути на РФ

Верховна Рада прийняла постанову про звернення парламенту до ООН та інших міжнародних організацій щодо вшанування жертв геноциду кримськотатарського народу та засудження порушень Росії прав і свобод кримських татар.

3 червня 2020

Постанову прийняли на засіданні парламенту 2 червня, повідомляє Українська правда.

 

Проект постанови зареєстровано за № 3449 "Про звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського парламенту, парламентської асамблеї Ради Європи, парламентської асамблеї ОБСЄ, парламентської асамблеї НАТО, парламентської асамблеї ОЧЕС, урядів і парламентів держав світу щодо вшанування жертв геноциду кримськотатарського народу та засудження порушень Російською Федерацією, як державою-агресором, прав і свобод кримськотатарського народу".

Її підтримали 310 народних обранців. Вона набирає чинності з дня її прийняття.

Глава ВР Дмитро Разумков мав невідкладно направити текст звернення.

 
Теми
Дивіться також
Окупанти руйнують Ханський палац у Бахчисараї
Кандидатуру Мустафи Джемілєва висунули на здобуття Нобелівської премії миру
АНОНС: онлайн-подія "Повернення додому. Як депортація кримських татар вплинула на життя півострова?"
Мустафу Джемілєва пропонують висунути на Нобелівську премію миру
Як 200 років російської пропаганди вбили багатовікову спільну історію українців та кримських татар
Тексти

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.
10 липня 2020 — Сергій Рябенко

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.
25 квітня 2025 — Фабіан Бауманн

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.
24 квітня 2025 — Володимир Крижанівський

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.
22 квітня 2025 — Наталя Ємченко
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
30 квітня, 11:40

Музей Чорнобиля закриють на реконструкцію

29 квітня, 16:01

Українська громада у Любліні прибрала могили вояків УНР

29 квітня, 09:29

У Львові вшанували пам'ять українців, яких депортували під час операції "Вісла"

28 квітня, 10:27

У Кам'янці-Подільському відкриють новий музей в історичній будівлі

Всі новини