У Львові відкрили мурал, присвячений пам’яті Василя Сліпака. ФОТО

У понеділок, 29 червня, в четверту річницю від дня смерті українського соліста Паризької національної опери, волонтера, учасника бойових дій на Сході України Василя Сліпака на вулиці Дорошенка у центрі Львова відрили мурал із його зображенням.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Наше основне завдання, щоб глядач відкрив для себе меседж: тут поєднані дві особи Василя – воїна та митця. Звичайно, перша – більша, бо вона в контексті сирої землі, це останній його бій, підсвічений сценічними софітами", - зазначив Святослав Владика, керівник групи митців "Sacred Universe", що працювала над проєктом.

 

За його словами, це третій мурал, створений у межах проєкту "Генії мікрорайонів". Загалом їх планується шість.

Мурал називається "Наш Сліпак — вічний міф". На війні у Василя був позивний "Міф", скорочено від Мефістофель, з опери "Фауст". Арія Мефістофеля була улюбленою у Сліпака, і він часто її виконував.

Як зазначив міський голова Львова Андрій Садовий, мурал має подвійне значення: по-перше, це монументальне мистецтво, а з іншої сторони – це естетичний вигляд міських будівель та благоустрій міста.

 

На відкритті муралу виступила Львівська державна академічна чоловіча хорова капела "Дударик", вихованцем і гордістю якої був Сліпак.


Довідково. Оперний співак Василь Сліпак багато років жив і працював у Франції, в паризькій опері. З початком війни на Донбасі повернувся в Україну, пішов добровольцем на фронт у 2015 році. 29 червня 2016 року брав участь у звільнені одного з сіл на Донеччині, де і був вбитий ворожим снайпером. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

 

Сліпак – кавалер ордена "За мужність" І ступеня, Герой України, кавалер ордена "Золота Зірка".

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.