У Львові відкрили мурал, присвячений пам’яті Василя Сліпака. ФОТО

У понеділок, 29 червня, в четверту річницю від дня смерті українського соліста Паризької національної опери, волонтера, учасника бойових дій на Сході України Василя Сліпака на вулиці Дорошенка у центрі Львова відрили мурал із його зображенням.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Наше основне завдання, щоб глядач відкрив для себе меседж: тут поєднані дві особи Василя – воїна та митця. Звичайно, перша – більша, бо вона в контексті сирої землі, це останній його бій, підсвічений сценічними софітами", - зазначив Святослав Владика, керівник групи митців "Sacred Universe", що працювала над проєктом.

 

За його словами, це третій мурал, створений у межах проєкту "Генії мікрорайонів". Загалом їх планується шість.

Мурал називається "Наш Сліпак — вічний міф". На війні у Василя був позивний "Міф", скорочено від Мефістофель, з опери "Фауст". Арія Мефістофеля була улюбленою у Сліпака, і він часто її виконував.

Як зазначив міський голова Львова Андрій Садовий, мурал має подвійне значення: по-перше, це монументальне мистецтво, а з іншої сторони – це естетичний вигляд міських будівель та благоустрій міста.

 

На відкритті муралу виступила Львівська державна академічна чоловіча хорова капела "Дударик", вихованцем і гордістю якої був Сліпак.


Довідково. Оперний співак Василь Сліпак багато років жив і працював у Франції, в паризькій опері. З початком війни на Донбасі повернувся в Україну, пішов добровольцем на фронт у 2015 році. 29 червня 2016 року брав участь у звільнені одного з сіл на Донеччині, де і був вбитий ворожим снайпером. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

 

Сліпак – кавалер ордена "За мужність" І ступеня, Герой України, кавалер ордена "Золота Зірка".

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.

Розстріляні під Базаром. Спогад учасника Другого зимового походу

"Я козак 6-ї стрілецької дівізії від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмось смерти, але до вас служити не підемо. Коли ж ви нас поб'єте, то знайте, що за нас вам помстить ввесь український нарід..."