Вчені з'ясували причину вимирання міста майя Тікаль

Американські вчені вияснили, чому місто цивілізації майя Тікаль до кінця IX століття вимерло.

Вчені Університету Цинциннаті в США проаналізували відкладення з резервуарів для води. Знайшли залишки ціанобактерій, які забруднили питну воду, повідомляє НВ.

 

Місто у сучасній Гватемалі було відрізане від озер і річок. Майя були змушені збирати дощову воду.

"Перетворення центральних водосховищ Тікаля з місць життєзабезпечення на розсадники хвороби призвело до залишення цього чудового міста", - пишуть дослідники.

У середині IX ст. ситуація з забрудненням стала критичною.

"Вода виглядала брудною. На смак вона була огидною. Ніхто не хотів пити цю воду", - вказав один з дослідників, археолог-геолог Кеннет Танкерслі.

Також у резервуарах виявили ртуть. Дослідники вважають, що вона потрапила у воду внаслідок виробництва фарби з кіновару.

"В результаті сім'ї Тікаля, швидше за все, отримували їжу з домішками ртуті. Забруднені води спричинили б негативний вплив на здоров'я суспільства, особливо правлячої еліти, і могли поставити під загрозу їх здатність ефективно керувати", - пояснюють автори.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.