Державні архіви задокументують боротьбу України з поширенням коронавірусної інфекції COVID-19

Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов закликав керівників державних архівних установ забезпечити збирання документів та документування подій про спалах, перебіг, боротьбу з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками.

Про це йдеться на сайті ДАСУ.

 
Анатолій Хромов

Увагу державних архівних установ акцентовано на необхідності розширення зусиль з пошуку нових джерел комплектування та видів документів, зокрема мережевих електронних інформаційних ресурсів, та формуванні на їх основі відповідних архівних колекцій.

Усі рішення, прийняті на державному рівні та в приватному секторі, спрямовані на забезпечення соціальної та економічної безпеки населення, здоров'я та благополуччя людей, їх повсякденного життя, мають бути задокументовані та збережені, оскільки вони представлятимуть цінність для сьогодення та майбутнього.

Державна архівна служба України закликає науковців, громадськість, всіх небайдужих, підтримати зазначену ініціативу та сприяти державним архівним установам у формуванні тематичних колекцій.

Сьогодні важливість роботи із збирання та документування безпрецедентних рішень урядів країн світу в сфері охорони здоров'я, спрямованих на боротьбу з пандемією і не тільки, визнана архівістами всього світу, підтримана Міжнародною радою архівів.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.