Державні архіви задокументують боротьбу України з поширенням коронавірусної інфекції COVID-19

Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов закликав керівників державних архівних установ забезпечити збирання документів та документування подій про спалах, перебіг, боротьбу з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками.

Про це йдеться на сайті ДАСУ.

 
Анатолій Хромов

Увагу державних архівних установ акцентовано на необхідності розширення зусиль з пошуку нових джерел комплектування та видів документів, зокрема мережевих електронних інформаційних ресурсів, та формуванні на їх основі відповідних архівних колекцій.

Усі рішення, прийняті на державному рівні та в приватному секторі, спрямовані на забезпечення соціальної та економічної безпеки населення, здоров'я та благополуччя людей, їх повсякденного життя, мають бути задокументовані та збережені, оскільки вони представлятимуть цінність для сьогодення та майбутнього.

Державна архівна служба України закликає науковців, громадськість, всіх небайдужих, підтримати зазначену ініціативу та сприяти державним архівним установам у формуванні тематичних колекцій.

Сьогодні важливість роботи із збирання та документування безпрецедентних рішень урядів країн світу в сфері охорони здоров'я, спрямованих на боротьбу з пандемією і не тільки, визнана архівістами всього світу, підтримана Міжнародною радою архівів.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".