Історію "Кіборгів" розповіли у коміксах. ФОТО

Історію українських оборонців Донецького аеропорту імені Прокоф’єва - «Кіборгів» розповіли у коміксах.

Про це повідомляє Український мілітарний портал.

 

"Випуском серії коміксів займається громадська організація "Вірні традиціям", заснована діючими військовими, добровольцями та активістами – у 2016 році задля протидії російській агресії насамперед в інформаційному плані.

До роботи над коміксами було залучено молодих українських художників, які безпосередньо співпрацюють та консультуються з реальними бійцями, щоб досягти максимальної документальності оповіді", - йдеться в повідомленні.

 

Як зазначається, наразі вже доступні сім частин коміксів.

КІБОРГИ. Початок. Том І (колекційний випуск)

КІБОРГИ. Початок. Том ІІ (колекційний випуск)

КІБОРГИ. Легенда про непереможених. Том 1

КІБОРГИ. Незламні: місія – ДАП

КІБОРГИ. Хроніки 3 полку. Том І

КІБОРГИ. Хроніки 3 полку. Том ІІ

КІБОРГИ. Штурм. Том І

Нагадаємо, що 20 січня 2020 року виповнилося п'ять років від дня, коли завершилися бої за Донецький аеропорт. Оборона Донецького аеропорту, яка стала символом незламності та мужності українських військових, тривала 242 дні: з 26 травня 2014 року по 22 січня 2015 року.

 

За стійкість, безстрашність і непереможність українських захисників Донецького аеропорту назвали "кіборгами", а форпост українських "Кіборгів" став символом української мужності, оплотом українського духу.

 
 

Загалом, за офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт загинули близько 100 військових.

16 січня в Україні відзначається День захисників ДАПу та вшановується пам'ять загиблих.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?