У палаці Даховських у Леськовому створять музей Історії українського війська

Верховна рада ухвалила звернення до уряду щодо створення музею Історії Українського Війська

Про це повідомив сайт Прочерк з посиланням на народного депутата України Антона Яценка.

Леськівський замок збудований у ХІХ столітті родиною Даховських у стилі неоготики. Більше 15 років територія "Садиби Даховських" перебуває на балансі Міністерства оборони України і фактично ніяк не використовується. З кожним роком замок зазнає руйнувань.

На пленарному засіданні Верховної Ради України Яценко звернувся до спікера Дмитра Разумкова та народних депутатів щодо розгляду проєкту постанови №3581 "Про Звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо необхідності збереження унікального ландшафтно-архітектурного комплексу "Садиба Даховських" та створення на його базі державного ландшафтно-паркового музею Історії Українського Війська" в позачерговому порядку і без обговорення. 335 депутатів проголосували за згаданий проєкт постанови.

"Завдяки цьому ми зможемо зберегти та відродити унікальну пам'ятку архітектури XIX століття – "Садибу Даховських". А також створимо найбільший за площею в Україні ландшафтно-парковий музей Історії українського війська, – пише нардеп. – За допомогою існуючих музейних експонатів, історичної та сучасної військової техніки, озброєння буде відображено розвиток українського війська та армії від давніх часів до сьогодення. Таким чином, популяризуватиметься військова історія України та підвищуватиметься рівень військово-патріотичного виховання громадян".

Реалізація такого масштабного проєкту може тривати близько 3 років.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.