У палаці Даховських у Леськовому створять музей Історії українського війська

Верховна рада ухвалила звернення до уряду щодо створення музею Історії Українського Війська

Про це повідомив сайт Прочерк з посиланням на народного депутата України Антона Яценка.

Леськівський замок збудований у ХІХ столітті родиною Даховських у стилі неоготики. Більше 15 років територія "Садиби Даховських" перебуває на балансі Міністерства оборони України і фактично ніяк не використовується. З кожним роком замок зазнає руйнувань.

На пленарному засіданні Верховної Ради України Яценко звернувся до спікера Дмитра Разумкова та народних депутатів щодо розгляду проєкту постанови №3581 "Про Звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо необхідності збереження унікального ландшафтно-архітектурного комплексу "Садиба Даховських" та створення на його базі державного ландшафтно-паркового музею Історії Українського Війська" в позачерговому порядку і без обговорення. 335 депутатів проголосували за згаданий проєкт постанови.

"Завдяки цьому ми зможемо зберегти та відродити унікальну пам'ятку архітектури XIX століття – "Садибу Даховських". А також створимо найбільший за площею в Україні ландшафтно-парковий музей Історії українського війська, – пише нардеп. – За допомогою існуючих музейних експонатів, історичної та сучасної військової техніки, озброєння буде відображено розвиток українського війська та армії від давніх часів до сьогодення. Таким чином, популяризуватиметься військова історія України та підвищуватиметься рівень військово-патріотичного виховання громадян".

Реалізація такого масштабного проєкту може тривати близько 3 років.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.