У Суботові буревій пошкодив місцеву пам'ятку Три криниці

У Суботові на Черкащині, на батьківщині Богдана Хмельницького, буря пошкодила місцеву пам’ятку Три криниці, що входить до складу Національного історико-культурного заповідника «Чигирин».

Як повідомляє Укрінформ, міська рада намагається відновити пошкоджене.

 

"2 серпня в Чигирині й навколишніх селах пронісся буревій. Найбільше лютувала негода в Суботові на вулиці, яка веде до Трьох криниць. Вода повністю змила мощену кам'яну доріжку. Дерева, що ураган вивернув із корінням, падали просто на дорогу й на дерев'яне імітоване оздоблення криниць. Замулився дерев'яний місток. Заповідник "Чигирин" призупинив екскурсії по цьому маршруту до 9 серпня", - розповіла головний спеціаліст відділу організаційної роботи Чигиринської міської ради Ірина Поліщук.

Три криниці – історична пам'ятка в селі Суботові – резиденції гетьмана Богдана Хмельницького. За повір'ями, криниці були викопані козаками, яких вилікував місцевий знахар. 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.