У Потсдамі підірвали американську бомбу, знайдену на дні озера

Озеро Арадозее в Потсдамі зараз готують до ренатурації. 250-кілограмову авіаційну бомбу знайшли на дні під триметровим шаром мулу

Про це повідомляє DW.

Німецькі сапери досі щороку знешкоджують близько п'яти тисяч бомб часів Другої світової війни. У більшості випадків їм вдається витягувати підривачі, після чого бомби відправляють на утилізацію, проте іноді їх все ж доводиться підривати на місці - наприклад, якщо детонатор пошкоджений або сильно заіржавів. У середу, 15 липня, у столиці федеральної землі Бранденбург Потсдамі сапери підірвали 250-кілограмову американську авіаційну бомбу.

Її виявили минулого тижня під триметровим шаром мулу на дні одного з тутешніх озер - Арадозее - під час підготовчих робіт з ренатурації, тобто відновлення природної системи цієї водойми.

 

Як повідомляє агентство dpa, перед підривом над місцем виявлення бомби був споруджений пліт розміром сім на сім метрів, на який поклали пресовані блоки соломи, аби по можливості запобігти тому, аби камені й уламки розлетілися в різні боки.

Усе пройшло успішно. Попередньо з 800-метрової зони довкола цього місця евакуювали близько 7500 жителів сусідніх районів Потсдама.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.