Спецпроект

Українці Канади хочуть включення слова «Голодомор» у найбільші англійські словники

Українські організації Канади в рамках кампанії з підвищення обізнаності про Голодомор 1932-33 рр. в Україні створили петицію щодо включення терміну «Holodomor» («Голодомор») у найбільші словники англійської мови.

Станом на 19:00 вчора онлайн-петиція набрала вже майже 1470 підписів з 1500 необхідних.

 

"Ми, що підписалися нижче, просимо офіційно додати слово "Holodomor" до всіх основних словників англійської мови, включаючи Мерріам-Вебстер, Оксфорд та Dictionary.com", - йдеться у петиції.

У ній, зокрема, зазначається, що Йосип Сталін і радянський комуністичний режим прагнули стерти Голодомор з історії, влаштувавши міжнародну пропагандистську кампанію з метою заперечити його і приховати правду про причетність режиму до геноциду українців.

Сьогоднішня Росія продовжує заперечувати Голодомор. Але понад 17 країн, серед них і Канада, визнали Голодомор актом геноциду, вчиненого проти українського народу.

"До сьогодні слово "Голодомор" відсутнє в провідних словниках англійської мови. Але завдяки роботі тисячі журналістів, істориків, освітян і дослідників слово "Голодомор" стало міжнародно визнаним терміном на позначення влаштованого Сталіним геноциду голодом українського народу", – мовиться в петиції.

Її автори зазначають: "Підтримуючи цю петицію, ви можете допомогти нашим зусиллям щодо підвищення обізнаності про Голодомор, збільшення кількості країн, які визнають це актом геноциду, і розкрити правду про сучасні геноциди, які продовжують здійснюватися у всьому світі".

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.