Меморіальний центр Голокосту викладе онлайн 600 архівних книг київських РАГСів

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» планує у вересні запустити нову онлайн-платформу, на якій буде оприлюднено оцифрований архів із понад 600 книг РАГСів.

Про це Укрінформу повідомили в центрі Голокосту "Бабин Яр".

 

"У рамках проєкту "Імена" Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" разом із Державним архівом Києва оцифровує архівні книги РАГСів 1925-1936 років. На ці документи вже довгий час чекають люди, яким необхідно підтвердити своє походження або встановити факт родинних зв'язків. На даний момент оцифровано вже понад 20 тисяч документів за 1925-1926 роки", – йдеться у повідомленні.

 

Загалом в архіві – більше 600 книг РАГСів, які містять записи про народження, смерть, шлюб, зміну прізвищ.

"Матеріалів РАГСів того часу надзвичайно багато, ми обробляємо їх частинами, за роками. Ці документи у цифровому форматі зараз у попиті, люди шукають їх з конкретною метою – дізнатися щось про своїх предків, підтвердити єврейство або іншу національність для еміграції, скласти родовід, провести генеалогічне дослідження", – розповідає керівниця проєкту "Імена" Анна Фурман.

Директор Державного архіву Києва Олександр Панченко підтверджує, що люди – і письмово, і особисто – часто звертаються до архіву за цими документами.

"Шукають своє коріння, підтвердження спорідненості, національності, наприклад, у разі, якщо потрібно поховати людину поруч з родичами", – розповів він.

За його словами, архіву складно оцифрувати документи самотужки.

"Записи РАГСів надходять до нас в архів на зберігання і для загального користування через 75 років. На жаль, зараз у нас недостатньо місця у сховищі, тому у нас зберігаються документи тільки по 1936 рік. Записи з 1919 по 1923 роки ми оцифрували самі, але у нас є певні проблеми з сайтом, тому поки що ці скани можна знайти лише в електронній базі у нашій читальній залі", – зазначив Панченко.

Незабаром оцифрований архів книг РАГСів буде доступний на новій онлайн-платформі Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", яка буде запущена у вересні.


Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" разом із Державним архівом Київської області оцифрували понад 140 тисяч матеріалів часів нацистської окупації Києва 1941-1943 років, які будуть уперше оприлюднені в рамках проєкту "Імена".

Проект "Імена" був започаткований центром "Бабин Яр" для того, щоб відновити максимально повну інформацію про загиблих в Бабиному Яру та їхніх родичів, а також про людей, які жили в той час у Києві. Ще одна його мета – порівняти склад населення Києва в період окупації, а також до війни та в післявоєнні роки.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.