Директорку держархіву Миколаївської області призначили заступником Голови Держархівслужби України

Кабінет міністрів України в середу, 29 липня, призначив директорку Державного архіву Миколаївської області Ларису Левченко заступником голови Державної архівної служби.

Про це повідомляє "Вечірній Миколаїв".

 

З жовтня 1992 року Лариса Левченко працювала в Державному архіві Миколаївської області на посадах архівіста I-ї категорії, начальника відділу автоматизованих архівних технологій (1995-2001), заступника директора з основної діяльності (2001-2003). З 27 жовтня 2003 року – директор держархіву Миколаївської області. Є автором близько 100 наукових робіт.

Член Національної спілки краєзнавців України, заступник голови Миколаївської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, член Спілки архівістів України. Член Миколаївської обласної редакційної колегії видань "Реабілітовані історією", "Книга пам'яті України", "Миколаїв в Східній (Кримській) війні 1853-1856 рр." та інших суспільно-значущих видань.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".