Директорку держархіву Миколаївської області призначили заступником Голови Держархівслужби України

Кабінет міністрів України в середу, 29 липня, призначив директорку Державного архіву Миколаївської області Ларису Левченко заступником голови Державної архівної служби.

Про це повідомляє "Вечірній Миколаїв".

 

З жовтня 1992 року Лариса Левченко працювала в Державному архіві Миколаївської області на посадах архівіста I-ї категорії, начальника відділу автоматизованих архівних технологій (1995-2001), заступника директора з основної діяльності (2001-2003). З 27 жовтня 2003 року – директор держархіву Миколаївської області. Є автором близько 100 наукових робіт.

Член Національної спілки краєзнавців України, заступник голови Миколаївської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, член Спілки архівістів України. Член Миколаївської обласної редакційної колегії видань "Реабілітовані історією", "Книга пам'яті України", "Миколаїв в Східній (Кримській) війні 1853-1856 рр." та інших суспільно-значущих видань.

Опіум, вбивства, валютні спекуляції: китайські таємні організації в радянській Україні

Для більшості маловідомим залишається факт, що у першій половині XX cтоліття в Україні існувала доволі помітна китайська діаспора. Китайці оселилися в багатьох містах та навіть селах переважно на півдні та сході країни, а райони, де вони колись компактно проживали, до сих пір в народі називаються "шанхаями". Там, де виникали китайські діаспори, неодмінно з'являлися і злочинні угруповання та таємні містичні братства, більш відомі в масовій культурі як тріади.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".