У Британії розкрили найбільшу загадку Стоунхенджа. ВІДЕО

Археологи з британського Університету Брайтона встановили конкретне місце походження каменів Стоунхенджа.

Про це повідомляє Independent.

 

"Археологи розгадали одну з найбільших загадок Стоунхенджа, а саме: конкретне місце походження найбільших каменів всесвітньовідомого доісторичного храму", - йдеться у повідомленні.

Як повідомляться, донині археологи були переконані, що камені були доставлені будівельниками храму у 2 500 році до Р.Х. з району Мальборо Даунс або його околиць, від 25 до 40 км від Стоунхенджа.

Проте наразі вчені з Університету Брайтона встановили, що джерелом походження цих каменів є район на півдні селища Локерідж, графство Вілтшир, за 25 км від Стоунхенджа.

За словами археолога з Університету Редінга Кейті Вайтакер, будівельники обрали саме ці камені через їхній надзвичайно великий розмір та майже рівну поверхню.


Як відомо, Стоунхендж є мегалітом (кромлех), що складається з кількох кіл із велетенських (до 8,5 м висотою) каменів. Відомий у всьому світі монумент розташований в Англії на горбистій пустці поблизу міста Солсбері.

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Шарлотта Гарріг Масарикова. Замальовка до 170-річчя від дня народження

Шарлотта завжди була надійною підтримкою для чоловіка у складних перипетіях його політичного життя, а також першою і найвимогливішою читачкою усіх праць Томаша. Без її схвалення і оцінки жоден з його творів не йшов до друку. Виважена, спокійна, доброзичлива, але, водночас, непохитна у засадничих питаннях, вона викликала щире захоплення друзів і ненависть опонентів Томаша Масарика.