У Варшаві з’явиться сквер ім. Марка Безручка. ФОТО

У польській столиці має з’явитися сквер імені українського генерала Марка Безручка. Таку постанову прийняли вчора депутати варшавської міської ради.

Про це повідомляє видання "Наше Слово".

 
Автор михайло Дяченко

Під час голосування, яке відбулося 30 липня, "за" виступили 57 депутатів, "проти" – ніхто. Утримався один депутат.

Іменем українського генерала та союзника поляків у боротьбі з більшовиками 1920 року має бути названий сквер у варшавському районі Воля. Його відкриття заплановане на 14 серпня цього року.

 

Заяву щодо скверу подала в лютому до голови міської ради Громадська ініціатива з догляду за могилами воїнів Української Народної Республіки у Варшаві. Як зазначається у документі, організація пропонує "вшанувати героя Польщі та України – генерала Марка Безручка – у 100-річчя Варшавської битви".

Члени Громадської ініціативи нагадують, що Марко Безручко у 20-ті та 30-ті роки минулого століття жив у варшавському районі Охота на вулиці Опачевській 54 (цей будинок був зруйнований під час ІІ Світової війни) поблизу сьогоднішньої вулиці Варшавської битви.

"У 2020 році ми святкуємо 100-ту річницю Варшавської битви. Це чудова можливість, аби столиця віддала шану українським союзникам – офіцерам та солдатам Армії Української Народної Республіки, які пліч-о-пліч з солдатами польського війська захищали Варшаву та Європу від більшовицької навали. Генерал Марко Безручко є символом цієї спільної боротьби", – наголосили члени Громадської ініціативи з догляду за могилами воїнів УНР у Варшаві.

Вони зазначили також, що за цю вірність, виконання військового обов'язку до кінця, бійцям армії УНР – єдиного на той час союзника польської армії – належиться пам'ять і повага. Ідею підтримало Посольство України у Польщі та низка організацій, зокрема Українське історичне товариство, Об'єднання гарцерів у Польщі тощо.

 

Сквер імені Марка Безручка буде знаходитися між вулицями Яна Казімєжа (Jana Kazimierza) та Всховської (Wschowskiej). Депутат від Громадянської коаліції Ярослав Шостаковський нагадав, що саме на Вольському цвинтарі похований український генерал, і там же з ініціативи польських гацерів та українських пластунів проходить акція "Полум'я братерства".

– Одним із найбільш видатних представників українського війська був генерал Марко Безручко, – наголосив Ярослав Шостаковський і запропонував, аби постанова набрала чинності через 3 дні після публікації в офіційному Урядовому тижневику Мазовецького воєводства. Загалом треба буде почекати 14 днів. Цю поправку до проєкту також схвалили.

Окрім цього, на засіданні прийняли проєкт постанови щодо встановлення на варшавській площі "На Роздрожу" (Plac Na Rozdrożu) пам'ятника, який би вшановував Варшавську битву 1920 року. У постанові згадується також про воїнів Української Народної Республіки.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»

Мустафа Джемілєв: Коли в історії людства окупанти йшли із зайнятої території самовільно та без тиску?

Сталінська депортація у дитячому віці до Середньої Азії, 15 років у тюрмах та колоніях, 303 дні голодування та внесок у повалення радянського союзу, повернення до Криму та створення системи органів національного самоуправління, окупація півострова Росією та заборона в’їзду на Батьківщину, врешті-решт статус живої легенди. Це невичерпний перелік біографічних віражів лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Перші залізниці і перші залізничні катастрофи в Україні

Перші залізниці на сучасній території України з’явилися протягом 1860-х років – це була залізниця із Відня через Краків до Львова і Чернівців. На Наддніпрянщині перші колії поєднали Курськ із Харковом, Києвом і Одесою. В кінці 1860-х років сталися і перші залізничні катастрофи, про які я Вам і розповім.

12 цитат від Володимира Винниченка

Є певна плутанина з датою народження Володимира Винниченка. Є дата, записана його дружиною. День, який назвав він сам. І дані з метричного запису. Різниця – у межах трьох днів: 14, 15 та 16 липня 1880 року. І це без врахування переводу зі старого на новий стиль календаря.