У Вінниці встановлять пам'ятник патріарху УГКЦ Любомиру Гузару

Авторами пам'ятника блаженнійшому Любомиру Гузару, який встановлять у парковій зоні поблизу храму Покрову Пресвятої Богородиці УГКЦ у Вінниці є скульптори Олесь Сидорук і Борис Крилов

Про це повідомляє "Релігійна правда" з посиланням на прес-службу УГКЦ.

Авторами ідеї встановлення пам'ятника владиці стали єпископ Йосиф Мілян та о. Григорій Рогацький.

 

Блаженнійший Святослав у розмові з митцями зазначив, що це буде перший у світі пам'ятник патріарху Любомирові Гузару. За словами предстоятеля УГКЦ, це – особлива місія скульпторів, яка ще більше приближуватиме глядачам життя та постать Блаженнішого Любомира.

Коментуючи працю скульпторів, Глава УГКЦ зауважив, що їм вдалося зберегти глибокі людські риси Блаженнішого Любомира. Фізіологічно руки священника у скульптурі важко передати. Адже його руки – це особливий спосіб проповіді.

"У пам'ятнику руки Блаженнішого спочилі на посоху… Спочилі від праці, втомлені від хвороби, важкі з віком. Ці руки монаха-студита працювали в городі Кастель-Гандольфо, ці руки не боялися господарської праці. Руки, які благословили свій народ, у яких спочивав Спаситель. Ці руки роздавали джерело безсмертя – Прествяту Тайну Євхаристії", – відзначив владика Святослав.

Очільник УГКЦ додав, що у скульптурі також непросто передати очі, які не бачать. Але митцям це вдалося. Адже попри заплющені очі, його очі промовляють.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.