У Вінниці встановлять пам'ятник патріарху УГКЦ Любомиру Гузару

Авторами пам'ятника блаженнійшому Любомиру Гузару, який встановлять у парковій зоні поблизу храму Покрову Пресвятої Богородиці УГКЦ у Вінниці є скульптори Олесь Сидорук і Борис Крилов

Про це повідомляє "Релігійна правда" з посиланням на прес-службу УГКЦ.

Авторами ідеї встановлення пам'ятника владиці стали єпископ Йосиф Мілян та о. Григорій Рогацький.

 

Блаженнійший Святослав у розмові з митцями зазначив, що це буде перший у світі пам'ятник патріарху Любомирові Гузару. За словами предстоятеля УГКЦ, це – особлива місія скульпторів, яка ще більше приближуватиме глядачам життя та постать Блаженнішого Любомира.

Коментуючи працю скульпторів, Глава УГКЦ зауважив, що їм вдалося зберегти глибокі людські риси Блаженнішого Любомира. Фізіологічно руки священника у скульптурі важко передати. Адже його руки – це особливий спосіб проповіді.

"У пам'ятнику руки Блаженнішого спочилі на посоху… Спочилі від праці, втомлені від хвороби, важкі з віком. Ці руки монаха-студита працювали в городі Кастель-Гандольфо, ці руки не боялися господарської праці. Руки, які благословили свій народ, у яких спочивав Спаситель. Ці руки роздавали джерело безсмертя – Прествяту Тайну Євхаристії", – відзначив владика Святослав.

Очільник УГКЦ додав, що у скульптурі також непросто передати очі, які не бачать. Але митцям це вдалося. Адже попри заплющені очі, його очі промовляють.

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін