У Варшаві відкрили пам’ятну дошку Героям Небесної Сотні та жертвам російської агресії

Посольство України у Польщі урочисто відкрило на своєму фасаді пам’ятну дошку, присвячену Героям Небесної Сотні, загиблим військовим, добровольцям та волонтерам, усім жертвам російської агресії.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Участь в урочистій церемонії взяли дипломати України й Польщі, представники української громади та місцевої влади.

"Це місце особливе, українці приходили сюди, аби виборювати свою гідність, свободу та волю, боротися за те, щоб Україна стала рівноправним членом ЄС. Ця таблиця присвячується усім, хто боровся і боротиметься за європейське майбутнє України",- підкреслив посол України в Польщі Андрій Дещиця.

Він привернув увагу до задуму меморіальної дошки: крила ангелів символізують людей, які залишили цей світ; дерево – майбутнє України; а дзвони постійно нагадуватимуть про тих, хто загинув за неї.

Заступник директора Східного департаменту МЗС Польщі Томаш Орловський підкреслив, що вже майже 30 років його країна розвиває відносини з "дуже важливим партнером, з яким Польщу об'єднує кількасотлітня історія".

"Жертви Небесної Сотні не були марними. Завдяки цьому зараз ми можемо спільно боротися за зближення України до європейських та євроатлантичних структур",- підкреслив польський дипломат.

Орловський зазначив, що останні кілька років є дуже інтенсивними у відносинах з Україною. Він звернув увагу на створення ініціативи "Люблінського трикутника", що буде черговим внеском Києва, Варшави і Вільнюса у краще майбутнє для регіону Центральної Європи.

"Польща продовжуватиме зусилля щодо забезпечення територіальної цілісності Україні у світлі російської агресії", - наголосив польський дипломат.

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.