У Варшаві відкрили пам’ятну дошку Героям Небесної Сотні та жертвам російської агресії

Посольство України у Польщі урочисто відкрило на своєму фасаді пам’ятну дошку, присвячену Героям Небесної Сотні, загиблим військовим, добровольцям та волонтерам, усім жертвам російської агресії.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Участь в урочистій церемонії взяли дипломати України й Польщі, представники української громади та місцевої влади.

"Це місце особливе, українці приходили сюди, аби виборювати свою гідність, свободу та волю, боротися за те, щоб Україна стала рівноправним членом ЄС. Ця таблиця присвячується усім, хто боровся і боротиметься за європейське майбутнє України",- підкреслив посол України в Польщі Андрій Дещиця.

Він привернув увагу до задуму меморіальної дошки: крила ангелів символізують людей, які залишили цей світ; дерево – майбутнє України; а дзвони постійно нагадуватимуть про тих, хто загинув за неї.

Заступник директора Східного департаменту МЗС Польщі Томаш Орловський підкреслив, що вже майже 30 років його країна розвиває відносини з "дуже важливим партнером, з яким Польщу об'єднує кількасотлітня історія".

"Жертви Небесної Сотні не були марними. Завдяки цьому зараз ми можемо спільно боротися за зближення України до європейських та євроатлантичних структур",- підкреслив польський дипломат.

Орловський зазначив, що останні кілька років є дуже інтенсивними у відносинах з Україною. Він звернув увагу на створення ініціативи "Люблінського трикутника", що буде черговим внеском Києва, Варшави і Вільнюса у краще майбутнє для регіону Центральної Європи.

"Польща продовжуватиме зусилля щодо забезпечення територіальної цілісності Україні у світлі російської агресії", - наголосив польський дипломат.

Перший командувач і будівничий Українського флоту: до 150-річчя Михайла Остроградського

Остроградський мав україноцентричні погляди і демонстрував їх як у спілкуванні з німцями, так і з росіянами. Це немало дивувало морських офіцерів-росіян. Білогвардійський адмірал Ненюков, який проїздив тоді через Севастополь, пригадував: «Невелика група офіцерів на чолі з щирим українцем контр-адміралом Остроградським розмовляла українською мовою, та ставилася до росіян як до прийшлих та іноземців».

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.