Фільм "Червоний. Без лінії фронту" вийде у прокат у жовтні

Кінокомпанія «ІнсайтМедіа продюсерський центр» представила Держкіно завершений виробництвом повнометражний художній фільм Зази Буадзе і Тараса Ткаченка «Червоний. Без лінії фронту».

Про це повідомляє пресслужба Держкіно.

 

"Стрічка є приквелом до фільму "Червоний". У кінотеатральному прокаті "Червоний. Без лінії фронту" з'явиться вже у жовтні 2020 року", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, кінопроєкт стрічки став одним з переможців Десятого конкурсного відбору Держкіно та отримав державну фінансову підтримку розміром 21,7 млн грн при загальній вартості виробництва у 43,5 млн грн.

Режисери-постановники фільму – Заза Буадзе і Тарас Ткаченко. Автор сценарію – Андрій Кокотюха. Оператор-постановник – Олександр Земляний.

Ролі у фільмі виконали Микола Береза (Данило Червоний), Максим Панченко (Дорош), Олег Стефан (Ворон), Орест Пастух (Зенон), Андрій Мельник (Мирон), Володимир Губанов (Калюжний), Дар'я Плахтій (Уляна), Яна Корольова (Дарина).


"Червоний. Без лінії фронту" розповідає про 30-ті роки ХХ століття. Західна Україна – під владою Польщі. Данило Червоний – звичайний студент. Разом із друзями, українськими студентами, він захоплений ідеєю створення Української незалежної держави.

Потрапивши під вплив радикалів, четверо друзів вступають у збройне протистояння з польською владою. Однак коли польська таємна поліція виходить на їхній слід, хлопці опиняються перед вибором, який назавжди змінює звичайне життя й розводить їх по різні сторони барикад.

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.