У ході реконструкції в центрі Харкова прибрали пам'ятний знак Героям України

Пам'ятний гранітний знак Героям України прибрали під час реконструкції скверу на площі Свободи у Харкові, де нещодавно відкрили найбільший в Україні "сухий" фонтан.

Про це кореспонденту Укрінформу розповів координатор Харківського Євромайдану Володимир Чистилін.

 

"Дійсно, в ході реконструкції скверу прибрали камінь, установлений у грудні 2014 року за ініціативи волонтерів, з написом "Героям, що загинули за свободу і незалежність України". Саме волонтери тоді зібрали гроші та придбали цей червоний граніт вагою 750 кг.

За проєктом камінь мав позначити у сквері майбутню Алею Героїв, які загинули на Сході країни. Проєкт було представлено в профільному департаменті Харківської міськради, і алею як ідею схвалили, але рішення не прийняли. Тому будівельники прибрали цей камінь у ході реконструкції скверу, бо він офіційно не є пам'яткою, хоча люди приносили сюди квіти і проводили біля нього пам'ятні заходи", - зазначив Чистилін.

За його словами, активісти Харківського Євромайдану зберігатимуть камінь, допоки влада таки прийме рішення створити Алею Героїв на новому місці – у сквері на вулиці Університетській, біля Успенського собору.


23 серпня, у Харкові в День міста на площі Свободи був відкритий найбільший "сухий" фонтан в Україні – діаметром 36 метрів. Він обладнаний світлодіодними лампами з величезною кількістю варіантів підсвічування.

Цей фонтан розташувався у відродженому до свята сквері навпроти Харківського національного університету імені Каразіна.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.