YouTube-канал HistOk запускає проєкт про історію Україні після 1989 року

Проєкт «Епоха гордих укрів» - це розповідь про сучасність України, героїв і ворогів державності та події, що визначають наше життя від 1989 року

На YouTube-каналі "HistOk Популярно про історію" почав діяти проєкт "Епоха гордих укрів". Його тематика – події сучасної української історії, починаючи з 1989 року

Заплановано перший цикл відео до дня Незалежності України – про тих політиків, які 24 серпня 1991 року були депутатами Верховної Ради УРСР, підтримали проголошення незалежності і таким чином реалізували свої політичні цілі. Діячі, обрані авторами, у свій час були заарештовані чи позбавлені волі за "антирадянську" діяльність. В рубриці "Іn memoriam" будуть розповіді про відомих сучасників, які нещодавно відійшли у вічність.

В кадрі проєкту "Епоха гордих укрів" – Мирон Гордійчук – кандидат історичних наук, завідувач Літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка

Ініціатор та співтворець YouTube-каналу "HistOk Популярно про історію" - Ольга Дудар – кандидатка історичних наук, викладачка Київського університету імені Бориса Грінченка, авторка підручників з історії видавничого дому "Освіта".

Автори планують популяризувати знання з сучасної історії, акцентувати увагу на свідомій громадянській позиції сучасників і відійти від певних штампів, які є у ЗМІ та шкільних підручника. Відео будуть корисними і педагогам, і учням, і студентам. Але загалом канал "HistOk Популярно про історію" створений для тих співгромадян, хто замислюється над минулим і хоче позбутися негативних стереотипів про минуле України, і не тільки.

 

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.