YouTube-канал HistOk запускає проєкт про історію Україні після 1989 року

Проєкт «Епоха гордих укрів» - це розповідь про сучасність України, героїв і ворогів державності та події, що визначають наше життя від 1989 року

На YouTube-каналі "HistOk Популярно про історію" почав діяти проєкт "Епоха гордих укрів". Його тематика – події сучасної української історії, починаючи з 1989 року

Заплановано перший цикл відео до дня Незалежності України – про тих політиків, які 24 серпня 1991 року були депутатами Верховної Ради УРСР, підтримали проголошення незалежності і таким чином реалізували свої політичні цілі. Діячі, обрані авторами, у свій час були заарештовані чи позбавлені волі за "антирадянську" діяльність. В рубриці "Іn memoriam" будуть розповіді про відомих сучасників, які нещодавно відійшли у вічність.

В кадрі проєкту "Епоха гордих укрів" – Мирон Гордійчук – кандидат історичних наук, завідувач Літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка

Ініціатор та співтворець YouTube-каналу "HistOk Популярно про історію" - Ольга Дудар – кандидатка історичних наук, викладачка Київського університету імені Бориса Грінченка, авторка підручників з історії видавничого дому "Освіта".

Автори планують популяризувати знання з сучасної історії, акцентувати увагу на свідомій громадянській позиції сучасників і відійти від певних штампів, які є у ЗМІ та шкільних підручника. Відео будуть корисними і педагогам, і учням, і студентам. Але загалом канал "HistOk Популярно про історію" створений для тих співгромадян, хто замислюється над минулим і хоче позбутися негативних стереотипів про минуле України, і не тільки.

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.