YouTube-канал HistOk запускає проєкт про історію Україні після 1989 року

Проєкт «Епоха гордих укрів» - це розповідь про сучасність України, героїв і ворогів державності та події, що визначають наше життя від 1989 року

На YouTube-каналі "HistOk Популярно про історію" почав діяти проєкт "Епоха гордих укрів". Його тематика – події сучасної української історії, починаючи з 1989 року

Заплановано перший цикл відео до дня Незалежності України – про тих політиків, які 24 серпня 1991 року були депутатами Верховної Ради УРСР, підтримали проголошення незалежності і таким чином реалізували свої політичні цілі. Діячі, обрані авторами, у свій час були заарештовані чи позбавлені волі за "антирадянську" діяльність. В рубриці "Іn memoriam" будуть розповіді про відомих сучасників, які нещодавно відійшли у вічність.

В кадрі проєкту "Епоха гордих укрів" – Мирон Гордійчук – кандидат історичних наук, завідувач Літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка

Ініціатор та співтворець YouTube-каналу "HistOk Популярно про історію" - Ольга Дудар – кандидатка історичних наук, викладачка Київського університету імені Бориса Грінченка, авторка підручників з історії видавничого дому "Освіта".

Автори планують популяризувати знання з сучасної історії, акцентувати увагу на свідомій громадянській позиції сучасників і відійти від певних штампів, які є у ЗМІ та шкільних підручника. Відео будуть корисними і педагогам, і учням, і студентам. Але загалом канал "HistOk Популярно про історію" створений для тих співгромадян, хто замислюється над минулим і хоче позбутися негативних стереотипів про минуле України, і не тільки.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.